І ЧАСТИНА
1. Алкоголь – небезпечний ворог організму.
2. Пам’ятка "Безпека дорожнього руху – це життя".
3. Блискавка.
4. Дії при шокові й ударах.
5. Електричний струм.
6. Що треба знати з електробезпеки.
7. Заходи безпечного поводження на кризі.
8. Загальні правила при організації купання дітей.
9. Правила поведінки дітей на кризі.
10. Наодинці вдома.
11. Наркотична залежність. Відповідальність.
12. Обережно кліщі.
13. Обережно, ожеледиця.
14. Опіки.
15. Як вберегтися від отруєнь грибами.
16. Правила поведінки дітей під час канікул.
17. Основні правила поведінки на воді.
18. Правила поведінки дітей на вулиці.
Алкоголь –
небезпечний ворог організму
Багато лікарів приділяють увагу
великій небезпеці алкоголю для дітей і підлітків. Боротьба з алкоголізмом –
одна з найбільших соціальних і медичних проблем будь-якої держави. Шкідливість
вживання спиртних напоїв доведена. Навіть малі дози алкоголю можуть стати
небезпечними і призводять до травм, автомобільних катастроф, розпадів сімей,
втрати людиною духовних потреб та вольових рис, працездатності.
Вміст алкоголю в крові 0,4%
призводить до втрати свідомості. При концентрації алкоголю в крові до 0,6 –
0,7% може настати смерть.
Головні причини смерті хворих
алкоголізмом – серцево-судинні захворювання, нещасні випадки, гострий цироз
печінки. Встановлено, що найбільша смертність настає вже в перші 5-6 років з
початку захворювання алкоголізмом. Алкоголізм найбільше поширений у південних
країнах. Наприклад, в Іспанії від алкоголю, цирозу печінки щороку помирає
близько 4 тис. чол.
У США, згідно з офіційними даними,
щорічно причиною смерті більше ніж 200 тис. чол. є вживання алкоголю; з цим
пов'язується половина всіх дорожньо-транспортних пригод, які закінчуються
трагічно, половина всіх вбивств і третина самогубств. Кожного року в результаті
пияцтва й алкоголізму економіка США втрачає 43 млрд. доларів.
У цілому світі швидко зростає
кількість молодих людей, які вживають алкоголь та зловживають ним. У США понад
десять мільйонів–половина всіх американських учнів віком від 13 до 18 років –
принаймні раз протягом року вживали алкоголь. Близько восьми мільйонів п'є
кожного тижня. Американські підлітки щороку випивають фактично понад мільярд
банок пива і більш ніж 300 мільйонів пляшок охолодженого газованого напою.
Алкоголь у вигляді яскравого
винного напою чи охолодженого пива здається цілком нешкідливим. Проте смак і
вигляд обманливі. Алкоголь – це наркотик, причому сильнодіючий. Лікарі кажуть,
що алкоголь – це депресант, який впливає на мозок і центральну нервову систему.
Незначна кількість алкоголю може без шкоди для дорослої людини розвеселити її.
Організм призвичаюється до алкоголю, якщо вживати його в надмірній кількості.
Тоді людина мусить випивати щоразу більше алкоголю, щоб задовольнитись його
дією. Близько п'яти мільйонів молодих американців має проблему з алкоголізмом.
Алкогольним напоям надають фруктового смаку, їм дають гарні назви. Реклама
робить свою справу. Протягом усіх вихідних днів 45400 молодих людей у США
пиячать. Це спонукало начальника медичного управління США висловити припущення,
що багато хто з них «вже є алкоголіками, а ті, що не стали, дуже ймовірно, що
незабаром стануть».
Подібним чином затяжне і надмірне
зловживання алкоголем здатне повільно вбивати тебе. Воно може пошкодити або
розладнати важливі органи, як, наприклад, твою печінку, підшлункову залозу,
мозок або серце. Алкогольний напій може тимчасово додати тобі відчуття
впевненості. Але така впевненість є фальшивою, і цей ефект завжди розвіюється.
А тим часом ти сповільнюєш свій емоційний і розумовий ріст.
Вплив алкоголю на потомство
Про негативний вплив алкоголю на
потомство відомо з давніх-давен. Є дані, що тривалість життя жінок-алкоголіків
на 10% менша, ніж непитущих. Але не тільки в цьому шкідливість алкоголю.
Німецький лікар Крепелін на
початку століття писав, що наслідки алкоголізму не такі страшні, доки половина
людства – жінки – майже не причетні до алкоголю. Та коли пияцтво пошириться і
серед жінок, то «нашим нащадкам загрожуватиме цілковита загибель». У жінок
одним з характерних наслідків алкоголізму є нездатність вигодовувати дітей
груддю. За спостереженнями спеціалістів, цей недолік трапляється у 30-40%
жінок, які регулярно вживають спиртні напої. Алкоголь впливає на дітородну
функцію і призводить до раннього старіння. 30-річна жінка, що п'є, як правило,
виглядає значно старшою, а після 40 років перетворюється на стару бабу.
Здавна помічено, що в питущих
жінок частіше бувають мертвонароджені діти й викидні. А коли діти народжувалися
живими, то часто відставали в розвиткові й росли розумово неповноцінними.
Не випадково закони Стародавньої
Греції і Риму забороняли молодим людям пити спиртне. Заборонялося п'яному
чоловікові наближатися до дружини. Було видано закон про недопустимість
уживання вина щойно одруженим. А на Русі також з давніх-давен вважалося поганою
ознакою пити вино на власному весіллі.
Який механізм впливу вина на
розвиток плоду?
Здоров'я новонароджених залежить від
умов формування статевих клітин батьків, внутрішньоутробного розвитку, перебігу
пологів і, нарешті, умов післяпологового періоду. На всіх цих етапах контакт
плоду й новонародженого з алкоголем небезпечний своїми фізичними і психічними
наслідками, причому ризик потворності і захворювань тим вищий, чим більший
ступінь впливу алкоголю на живий організм.
Описано багато випадків
алкогольного отруєння грудних дітей через те, що їхні матері пили вино й пиво.
Для чого вони це роблять? На це питання матері потерпілих дітей здебільшого
відповідали: щоб більше було молока. Така «стимуляція» продукування молока
закінчувалася досить сумно: у малюків виникали судоми, а іноді розвивалися
навіть справжні напади епілепсії.
Жінка, яка зловживає спиртним, це
вже само по собі лихо. Недарма в народі кажуть: «Чоловік п'є – півхати горить,
жінка п'є – уся хата горить». Адже усього кілька грамів алкоголю, розчиненого в
тонізуючому напої, – і тяжкі психічні розлади в малюка, приреченого на все
життя.
Жінці не можна пити жодного грама
доти, поки вона не перестане годувати дитину груддю. Винятків не повинно бути.
Це як закон. Комусь здається, що цими фразами ми принижуємо авторитет дорослих,
зокрема батьків. Ні. Це просто довіра сьогоднішньому школяреві, який через
кілька років сам стане батьком чи матір'ю. І саме тоді він згадає оці
попередження.
Пам’ятка
Безпека
дорожнього руху – це життя
1. На вулиці транспорт повинен
рухатися проїзною частиною, а пішоходи – тротуарами, тримаючись праворуч.
Особливо уважними слід бути під час переходу доріг, по яких рухається
транспорт.
2. Підійшовши до проїзної частини,
обов’язково зупиніться на узбіччі дороги. Подивіться спочатку ліворуч, потім –
праворуч і, коли ви переконалися у відсутності транспорту, починайте переходити
дорогу.
3.
Ні в якому разі не перебігайте
проїзну частину, це дуже небезпечно!
4. Не виходьте на проїзну частину
з-за транспорту, що стоїть. Водій, який об’їжджає автомобіль, вчасно може вас
не побачити та раптово загальмувати.
5. Якщо на вулиці є підземний
пішохідний перехід, переходячи вулицю, обов’язково користуйтеся ним.
6. Не грайтеся на проїзній частині
вулиці або поблизу неї. Ваші пустощі можуть стати причиною
дорожньо-транспортної пригоди.
7. Велосипедисту до 14 років
виїжджати на дорогу, де рухається транспорт, суворо заборонено.
8. У місцях, де рух регулюється
світлофорами. Пішоходи повинні користуватися його сигналами.
9.
Переходьте дорогу тільки на
зелене світло. Перш, ніж зійти з тротуару на проїзну частину, переконайтеся, що
транспорт зупинився.
10. Червоний сигнал світлофора
забороняє переходити дорогу.
11. На жовтий сигнал світлофора
переходити дорогу заборонено, але, якщо він з’явився, коли ви вже почали
перехід, чекайте зеленого сигналу на середині дороги, в жодному разі не
намагайтеся бігти назад або вперед. Якщо ж ви вже перейшли середину дороги,
спокійно закінчуйте перехід.
БЛИСКАВКА
Просте знайомство зі статистикою ризику доводить, що небезпека ураження
по імовірності індивідуального смертельного ризику в різних сферах діяльності
порівняно мала. Але для того, щоб знизити навіть десятимільйонну частку ризику
під час грози на відкритій місцевості, потрібно вжити спеціальних заходів. По-перше, не ховатися під високі дерева (особливо - окремо стоячі). Найбільш
небезпечні бук, дуб, тополя, ялина, сосна. Рідше блискавка вдаряє в березу і
клен, і майже неймовірно, щоб вдарила в чагарник.
Знаходитися на
відкритому просторі небезпечно - краще присісти у суху яму, траншею. Тіло повинно
мати, по можливості, меншу площу зіткнення з землею. Під час грози не варто бігти, а якщо ви їдете в машині - потрібно
зупинитися (але з машини не виходити) і закрити вікна. До речі, у потяг
блискавка потрапити не може, тому що в крайньому випадку вибере для удару
електропроводку електричної тяги, а не вагон.
Звичайно можна
заздалегідь передбачити, що збирається гроза: коли сонце сильно пече, а в повітрі
накопичується волога, коли потім по особливому починає змінюватися небо і
навіть почувається особливе - передгрозове світло.
Якщо в цей час ви в
човні, треба негайно гребти до берега (на воді ви - самий піднятий предмет). У горах варто уникати гребенів, виступів і
інших піднятих точок. Небезпечно знаходитися поруч із металевими предметами. Не
слід купатися, краще знаходитися на
сухій поверхні, наприклад, у наметі.
Щоб не нудьгувати під час вимушеної бездіяльності та невідомості, ви
можете визначати орієнтовну відстань від вас до
тільки що блиснувшої блискавки. Порахуйте, скільки секунд пройшло від
блиску до гуркоту. Світло доходить миттєво, звук із швидкістю 330 м/сек. Так що
кожні 3 секунди відповідають відстані в один кілометр до блискавки.
Стверджують, що є місця, куди блискавки б'ють із завидною сталістю. Існує
навіть щось начебто народного терміна - гніздо блискавок. Законам фізики це
явище не суперечить - зниження електричного опору таких місць можливо, якщо в
землі сховані водяне джерело або поклади металу.
В умовах житла, не рекомендується знаходитися на даху і
біля струмовідводу і заземлителя (заземлитель - провідник, що знаходиться в
контакті з землею, наприклад, заритий сталевий лист). Якщо у вашого радіо або
телеприймача на даху індивідуальна антена, її варто від’єднати від приладів.
Не стійте біля відкритого вікна.
Можна
захиститися групою окремо стоячих неізольованих стрижневих блискавковідводів
або сталевого дроту, що натягається над коньком кожного намету. А гілки дерев,
що ростуть поблизу варто підрізати, щоб вони не були ближче двох метрів від
наметів.
Метеорологи
стверджують, що на нашій планеті безупинно йдуть грози - до ста блискавок
втикається в землю щосекунди. Потужність блискавок досягає часом 200 тисяч
ампер, а потенційна потужність пристойної грози може бути в п'ять разів більше
атомної бомби, скинутої американцями на Хіросіму. Температура каналу блискавки
може перевищувати температуру на поверхні Сонця.
Після такої
інформації може здатися, що в людини немає ніяких шансів пережити контакт із
блискавкою, але медична статистика говорить, що приблизно три чверті людей, що
постраждали від атмосферної електрики, залишаються живими і багато чого тут
залежить від швидкої допомоги.
Електричний
розряд блискавки при проходженні через організм людини викликає мнимі і
загальні порушення. У місцях входу і виходу електричного розряд утворяться
опіки тканини, що нагадують опіки III-IV ступеня. Рана має кратероподібну форму
з омозоленними краями. Іноді на шкірі відзначаються древовидно розгалужені
червоні смуги. При впливі електричного розряду може спостерігатися повний
відрив кінцівки. Загальні порушення супроводжуються утратою свідомості,
зниженням температури тіла, припиненням подиху, погіршенням серцевої
діяльності. У момент травми може наступити стан «мнимої смерті», при якому не
визначається подих і пульс, зіниці широкі, не реагують на світло. Шкірні
покриви бліді. При легкому уражені спостерігається запаморочення, шум у вухах,
слабість, непритомність.
При наданні першої допомоги необхідно постраждалому
негайно зробити штучне дихання, а при зупинці серця - непрямий масаж; опечену
поверхню тіла закрити пов’язкою і дати випити якийсь анальгетик. Постраждалого
необхідно доставити в лікарню, а якщо це неможливо - напоїти гарячим чаєм і забезпечити
спокій. При транспортуванні в будь-який момент може наступити зупинка серця і
дихання, у зв'язку з чим дотичні повинні бути готові в будь-який момент
провести штучне дихання і непрямий масаж серця.
Серед народних помилок є
рецепт - закопати постраждалого в землю. Ні в якому разі не робіть цього, краще
не буде. Навпаки, при цьому значно погіршується стан постраждалого.
ДІЇ ПРИ ШОКОВІ Й УДАРАХ
Дуже небезпечний травматичний шок
– тяжкий стан хворого, що виникає внаслідок
значних больових подразнень,
скажімо, при великих ранах, переломах, кровотечах,
ушкодженнях органів грудної
й червоної порожнин.
У
потерпілого розладнуються всі
функції організму, особливо
нервова система. Багато
залежить від того,
як людина почувалася
перевтоми, виснаження, надмірного
збудження. Розвиткові шоку сприяють неправильно, недбало накладена шина, перев'язка або погане транспортування. Тому треба бути дуже
уважним при виконанні всіх цих процедур.
Шок розвивається одразу після сильного ушкодження організму.
Через якийсь час, внаслідок
додаткового травмування (скажімо, при транспортуванні), він може поглибитися.
Спочатку потерпілий стає надто збудженим, особливо це виявляється у мові й
руках, блідим, скаржиться на сильний білю. У нього підвищується пітливість,
частішає пульс. Так триває, як правило, десять-п'ятнадцять хвилин; рідше –
півгодини чи годину.
Після цього стан
потерпілого різко погіршується: обличчя стає блідо сірим, на
тілі виступає липкий піт, холонуть руки й ноги, загальмовуються рефлекси,
частішає дихання, пульс слабкий, але частий. Інколи людину може мучити спрага,
з’являється блювання. Коли вчасно не зарадити цьому, може настати смерть. Як же
допомогти людині при шокові? Треба
вивести її з цього стану. Найкраще скористатися послугами ((швидкої допомоги)), у великих містах діють
протишокові реанімаційні машини. Але поки медики будуть у дорозі, часу гаяти не
слід. Передусім, зупиніть кровотечу, зменшить
больові відчуття (можна дати випити анальгін чи пенталгін), зробіть
іммобілізацію, тобто забезпечте нерухомість ушкоджених частин тіла, наклавши на
них пов’язки або шини; слід подбати про максимальний спокій для потерпілого.
Якщо у нього розладнується ритм дихання,
а це спостерігається в кожному п’ятому випадку, необхідно проводити штучне
дихання «ротом до рота» чи «ротом до носа».
При травматичному шоку можливий
період клінічної смерті, тому фактор часу тут набуває надзвичайного значення.
Більшість травм, на, щастя,
призводять не до таких тяжких наслідків, і їх
можна лікувати самому. Це синці, удари, за яких ушкоджене місце болить,
припухає, інколи кровоточить. До таких місць достатньо прикласти холодний
компрес, а при гематомі (крововиливі) – добре забинтувати. Якщо удар
прийшовся на руку чи ногу, їх слід іммобілізувати.
Дуже небезпечні удари в живіт й грудну клітину, оскільки при цьому можуть
ушкоджуватися внутрішні органи. Скажімо, за кожної п’ятої такої травми
грудної клітки страждає серце.
Причиною цього небезпечного
ушкодження нерідко буває
сильний удар про м’ячем, падіння під час борюкання чи інші
дрібниці. Лікувати ж ці травми набагато важче ніж уникнути їх.
До приходу лікаря такого
потерпілого слід зручно покласти, зробити все, аби він міг вільно дихати:
розстібнути (а коли тепло – зняти тісний одяг), голову повернути набік, щоб у
бронхи й легені не потрапила блювотна маса, забезпечити ушкодженому повний
спокій. Основне тут – зберегти або відновити
прохідність дихальних шляхів . Якщо припиняються серце биття й
дихання, слід негайно приступати до штучного дихання й масажу серця.
При травмах голови може
виникнути струс мозку.
Розрізняють три його форми: легку, середню, тяжку. Якщо за першої людини втрачає свідомість не повністю
або ненадовго , то під час тяжкої – на тривалий час, до того ж, у неї серйозно розладнується серцева діяльність і
дихання. Значно погіршується
стан потерпілого ,коли він втомлений, змерз при напруженому положенні
тіла. Характерними ознаками струсу
мозку є блювання, запаморочення, головний біль.
Нерідко за таких травм у людини
ушкоджується слух. Адже вухо, особливо середнє, надзвичайно чутливе до струсів,
і в ньому можуть виникати крововиливи.
Тому при струсі мозку дуже важливо правильно покласти потерпілого, забезпечити
йому вільний доступ повітря, спокій і, не гаючись, викликати лікаря.
ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ
(Правила рятування потерпілого та надання долікарської
допомоги)
Де підстерігає небезпека нас і наших дітей? Найкраще на це
питання можуть відповісти лікарі опікових центрів. Саме їм припадає
доводиться ліквідовувати наслідки
батьківської безтурботності.
Коли дитина тільки пізнає світ, її увагу притягають і такі
предмети, як розетка, вилка, проводка. Намагаючись “дійти” до фізичної суті
електрики, діти засовують у розетки цвяхи, дріт. Або граючи з ввімкненим
приладом, можуть ушкодити ізоляцію та одержати найтяжкі опіки. Звичайно
дорослі, побачивши це, або ціпеніють, або відразу кидаються на допомогу,
ризикуючи теж стати постраждалими. Тоді
допомога знадобитися вже обом.
Що робити у разі небезпечної ситуації?
·
Відключити
струм.
· Рятувати ураженого
можна тільки одною рукою. Інакше ви ризикуєте стати “частиною” електричного
ланцюга та одержати найтяжкі опіки.
·
Якщо хтось схопився
за оголений дріт - висмикнути дріт із розетки,
відключити рубильник, викрутити запобіжні електропробки. Припустимо, це зробити
не можна. Тоді треба відкинути дріт. Але не руками, а
сухою дерев'яною палицею чи іншим
предметом з доброю ізоляцією.
·
Якщо постраждалий
тримає дріт у зажатій долоні, необхідно дріт перерубати. Для цого підійде інструмент з ізольованими рукоятками:
сокира чи лопата з дерев’яним сухим держаком , плоскогубці чи кусачки з
ізоляцією.
·
Дроти, що зайнялися, небезпечно
гасити водою. Їх краще накрити гумовим покриттям
або засипати піском.
·
Якщо людина лежить
на землі поруч з обірваним дротом, до нього треба підходити, кинувши собі під
ноги “ізоляцію” - наприклад, суху дошку, гумову ковдру, книги або стопку газет.
На руки краще всього одягти гумові
шкіряні сухі рукавички. На крайній випадок обмотати руки сухою тканиною.
·
Відтягніть постраждалого від місця, де
поширюється струм та перенесіть на безпечну ділянку. Для цього потрібно взяти
його за полу одягу, попередньо обмотав будь якою сухою тканиною і свої
руки. Діяти одною рукою, а другу опустити
униз. Пам’ятайте неможна торкатися відкритих частин тіла руками – це небезпечно, електричний струм проходить крізь тіло
постраждалого.
·
Негайно викличте швидку медичну
допомогу (телефон 03).
Як надати першу медичну допомогу постраждалому при
електротравмуваннях ?
·
Насамперед треба знизити температуру в
місці опіку, приклавши лід із холодильника ( можна і
будь-які заморожені продукти, попередньо обернувши їх чистою тканиною). Підійде і холодна вода.
·
Якщо людина не
непритомна, будь то дитина або дорослий, дайте знеболюючого типу
анальгетик і заспокійливе (валеріанку, краплі
Зеленіна, валокордин, корвалол). Ця травма впливає, насамперед, на центральну
нервову і серцеву - судинну системи.
·
На місце опіку
накладають стерильну пов'язку, бажано так називану волого-висихаючу - із
фурациліном. Але ні в якому разі не змащують це місце жиром або маззю на
жировій основі.
·
Якщо постраждалий непритомний,
його кладуть на бік. При порушенні дихання, порушенні
серцебиття роблять закритий масаж серця і штучне дихання “рот у рот” або “рот у
ніс” до приїзду бригади лікарів.
·
Потерпілий повинен лежати, ні в якому разі не дозволяйте йому ні сідати, ні вставати.
Це може призвести до тяжких наслідків, тому що у організмі виникають серйозні
внутрішні розлади. Як і що робити далі повинен визначити тільки лікар.
·
Велика помилка, якщо
електричний опік пробують лікувати вдома або амбулаторно. При сильних опіках
пальців, долоней в перші два-три дня їх ще можна врятувати від некрозу (
відмирання). Але не пізніше
цього строку!
За даними Всесвітньої організації
охорони здоров'я, щорічно від електротравм гине до 25 тисяч чоловік. Ще більше
залишаються інвалідами. Але ці травмування трапляються не тільки в
квартирі. Трапляються вони і на
виробництві.
Заходи електробезпеки:
·
Не ремонтуйте включені у електромережу
прилади та не працюйте з дротами під напругою.
·
Найголовніша
особливість - ніколи голими руками не робіть спробу виявити наявність
електричного струму у дротах. Для цього є
спеціальні пристрої, найпростіший із них - пробник.
·
Якщо ви працюєте з
оголеними дротами, ремонтуєте електричну мережу – обов’язково треба повісити
табличку “Не вмикати! Іде ремонт.”
Той, хто не знає таких прийомів, може сам стати
жертвою.
Щоб
нещастя не застало вас несподівано - ці поради треба пам'ятати.
Що треба знати з електробезпеки
Виконуйте самі і попередьте рідних, близьких і знайомих про необхідність
використання правил безпеки при користуванні електроенергією.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
-
доторкатися
проводів різного призначення;
-
прибирати обірвані
дроти без захисних засобів;
-
накидати на дроти
різні предмети;
-
робити переносні,
тимчасові проводки із випадкових дротів;
-
користуватися
електроприладами з несправною вилкою, вимикачем або скрученим дротом з
порушеною ізоляцією;
-
самостійно
ремонтувати електричну проводку, електроприлади;
-
вставляти в
електророзетки цвяхи, сірники та інші предмети;
-
замінювати
електролампи без вимкнення електрики;
-
доторкатись
одночасно до ввімкнутого електроприладу і заземлених частин;
-
користуватися в
металевих гаражах напругою вище 36В;
-
вмикати
електрочайники, самовари без заповнення їх водою;
-
переставляти
холодильники, пральні машини, телевізори тощо без вимикання із електромережі;
-
влаштовувати ігри
біля трансформаторних підстанцій, електроопор, біля діючих насосних станцій;
-
якщо ви побачите
обірваний дріт лінії електропередачі, не наближайтесь до нього ближче 8-І0м,
негайно повідомте про це дорослих, попередьте перехожих про небезпеку.
Заходи
безпечного поводження на кризі.
З настанням перших морозів річки,
озера замерзають і на їх поверхні утворюється крига.
В цей час
небезпечні випадки бувають головним чином через те, що діти недостатньо знають
правила поведінки на кризі. На кризі необхідно дотримуватись особливої
обережності, уважності та таких правил.
Правила
поведінки на кризі.
– Переходити водоймища в перевірених і
обладнаних місцях, позначених віхами або жердинами;
– Не можна кататись на ковзанах, санках, лижах
по тонкій кризі і в незнайомих місцях, особливо там, де є ділянки із швидкою
течією, із стіканням теплих вод і виходом грунтових вод;
– Не слід збиратись на кризі великими групами,
зупинятись біля крутих обривистих берегів під час льодоходу і повені,
наближатись до крижових заторів;
– Під час появи на водоймищах, річках криги ні в
якому разі не можна допускати дітей до водоймищ без нагляду дорослих;
– Чисте, не запорошене снігом місце на
засніженій поверхні криги, а також темна пляма на рівному сніжному покрові
говорить про те, що крига в цьому місці ще не зміцнилась. По такій кризі не
можна ходити чи кататись на ковзанах;
– Якщо ви йдете рибалити або кататись,
попередньо продумайте про засоби рятування на випадок, коли ви провалитесь.
Обумовте дії при рятуванні із своїми товаришами;
– Особливо небезпечні місця з різною товщиною
криги. Річки з швидкою течією замерзають повільно і нерівномірно, і крига над
проточною водою менш міцна, ніж над стоячою;
– Особливої обережності необхідно дотримуватись
в місцях впадання стічних вод і каналізацій;
– В зимовий період на водоймищах нарізають кригу
для господарських потреб. Місця заготовки криги небезпечні, тому що вони, як
правило, покриті кіркою тонкої криги. Ополонки і тріщини необхідно позначати
табличками, дошками, жердинами з прикріпленими шматками кольорової тканини;
– Рибалки повинні ставити попереджувальні знаки
біля лунок (гілки, жердини);
– Не рекомендується ходити на зимову рибалку
одному. Але і розміщуватися тісною групою на кризі, робити лунки близько одна
біля одної також не слід;
– Особливу небезпеку являє крига на прибережних
ділянках моря, коли вітер дує із суші. В цьому разі береговий припай може
відірватись від берега і швидко віднестись у море. Навесні, коли починається
потепління, крига починає танути від берега і тому в прибережній зоні стає
тонкою;
– Ні в якому разі не можна дрейфувати, кататись
на крижинах, навіть якщо вони великих розмірів.
З метою
попередження випадків загибелі людей на кризі необхідно знати правила безпеки і
бути обізнаними з прийомами надання допомоги людині (дитині), що провалилась
під кригу:
Правила
самостійного рятування
– Якщо ви провалились під кригу, не втрачайте
мужність і спробуйте діяти самостійно.
Вибираючись із води, ні в якому разі не можна робити
різких рухів, щоб не обламувати крижану кромку. Спираючись на неї спиною або
грудьми широко розведіть руки і обережно треба висовуватись на кригу, ноги при
цьому потрібно оперти об край ополонки напроти, або робити ногами плавні рухи.
– Коли ви вибрались, необхідно або відкотитись в
ту сторону, де крига міцніша.
– Якщо ви провалились недалеко від берега, то
можете, розбиваючи кригу руками, пливти до нього.
Якщо є
свідок пригоди, то він повинен сказати потерпілому як себе поводити, тобто щоб
потерпілий розкинув руки в сторони, поклав їх на кригу і залишився в такому положенні
поки не надійде допомога, а сам повинен організувати допомогу.
При
рятуванні потерпілого необхідно дотримуватись
таких правил:
– Наближуючись до потерпілого обережно повзком,
необхідно подати йому дошку, багор, драбину, мотузку, шарф, зв'язані ремінці
або знятий одяг;
– Коли потерпілий ухопиться за поданий йому
предмет, треба витягувати його на берег або на міцну кригу;
– Для страховки використовують мотузку, один
кінець якої прив'язують до власного тіла, до драбини, дошки або до іншого
предмету, а другий до чого-небудь на березі або дають в руки третій особі;
– Якщо потерпілого затягнуло під кригу, пірнати
за ним можна тільки в разі, коли рятувальник обв'язав себе мотузкою, другий
кінець якої знаходиться в руках особи, яка підстраховує. Слід пам'ятати, що навіть
загартовані рятувальники не можуть знаходитись в холодній воді більше однієї хвилини. Тому всі дії по
рятуванні потерпілого повинні здійснюватись швидко. Перед тим, як рятувальник
буде пірнати, він домовляється з підстраховуючим про подачу сигналів мотузкою
(смикати за мотузку).
Надання потерпілому долікарської допомоги
Потерпілий
потребує негайної медичної допомоги, тому необхідно як найшвидше доставити його
до лікарняного закладу.
Якщо це зробити не можна, то йому необхідно надати
першу долікарську допомогу.
– Не гаячи часу відправити його до теплого
приміщення, зняти мокрий одяг, насухо розтерти тіло і перевдягти у все сухе.
– При можливості зробити потерпілому теплу ванну
(температура +37 ˚С -+38 ˚С).
– При необхідності роблять штучне дихання.
– Розтирати врятованого снігом і зігрівати
поступово не слід, тому що при цьому збільшується час переохолодження
організму. Крім того можна пошкодити шкіру кристаликами снігу і занести
інфекцію.
– Щоб покращити кровообіг, слід енергійно
розтирати тіло до почервоніння шкіри, тканиною, рушником або руками, змоченими
розведеним спиртом або горілкою.
– Після цього потерпілого необхідно покласти в
ліжко, тепло вкрити, напоїти його гарячою кавою або молоком.
Якщо
нещасний випадок стався далеко від житла, то першу допомогу необхідно надати на
місці:
–
Розвести
багаття, поділитись з потерпілим сухим одягом і прийняти термінові заходи по
доставці потерпілого додому або в інше житлове приміщення.
Найчастіше нещасні випадки на кризі стаються в дні
шкільних канікул з дітьми, які залишені без догляду, а також не ознайомлені з
правилами поведінки на кризі.
В зв'язку з цим в навчально- виховних закладах
освіти області необхідно проводити відповідну роз'яснювальну роботу серед
батьків та учнів з метою профілактики та попередження подібних випадків. Перед
початком осінніх, зимових канікул класні керівники повинні проводити цільові
інструктажі, бесіди. Інструкції повинні містити змістовний матеріал для надання
учням відповідних знань і навичок.
Перед зимовими канікулами батьки, громадські
активісти, педагоги можуть зробити дуже багато для обладнання ковзанок на стадіонах, дитячих
майданчиках, у дворах з тим, щоб діти не йшли гратись на кригу річок, водоймищ.
Пам'ятайте, що самовпевненість, неуважність на
кризі можуть обернутись бідою.
Загальні правила
при організації купання дітей
Купання дітей у річці, водоймищі, морі, проводиться тільки за погодженням із санітарно-епідеміологічною станцією в спеціально відведених місцях, де відсутні шкідливі і небезпечні фактори.
Інструктор з плавання перевіряє, готовність пляжу (місць купання), розповідає дітям про правила поведінки на воді, порядок купання, про умовні сигнали з берега—(візуальні, звукові).
Якщо оздоровчі табори розташовані на березі водоймищ, необхідно дотримуватись таких правил:
- керівникам, педпрацівникам, медпрацівникам не допускати дітей до водоймищ без дорослих;
-
купання дозволяється тільки у тому разі, якщо воно проводиться організовано в присутності керівника закладу, медпрацівника, фізкультурного керівника та інших осіб, які вміють плавати і надавати допомогу при нещасних випадках на воді;
-
вихователь повинен визначити дітей, які не вміють плавати (ще до початку купання);
-
купання дітей проводиться групами не більше 10 чоловік, в загороджених місцях глибиною не більше 0,7 метра, за часом не більше 10 хвилин;
- водоймище повинно бути очищене від сторонніх предметів;
- для купання дітей старшого віку відводяться місця з глибиною не більше 1,2метра - для тих, хто не вміє плавати, і
1,75 м для тих, хто вміє плавати;
- за дітьми, які купаються, необхідно постійно спостерігати;
-
під час купання забороняється дітям стрибати в воду з берега, з перил кладок, забороняються пустощі у воді;
-
у місцях, спеціально обладнаних для купання, необхідно мати рятувальні засоби: рятувальні круги (один круг на 5 чоловік, жердину, рятувальний канат (вірьовку), обладнаний рятувальним кругом і кінцем Олександрова, човен;
-
берег у місцях купання має бути відлогим, без ям і обривів;
-
не дозволяється влаштування пляжу на глинистих дільницях берега, на березі, покритому залізобетонними плитами під кутом;
-
на березі повинні бути навіси для захисту від сонця, пофарбовані лежаки і лави.
Межі поверхні води, призначеної для купання, позначаються яскравими, добре видимими плавучими сигналами (буйками, жердинами, встановленими на відстані 25-30 м одна від одної, плавучими гірляндами), Буйки можуть бути дерев'яними, пінопластовими, металевими пустотілими. На буйках мають бути ручки.
Не дозволяється купання натщесерце, зразу ж після їжі і фізичних вправ з великим навантаженням на м'язи.
На березі повинна бути сумка першої медичної допомоги.
Допливати до знаків огородження дозволяється тільки дітям, які вміють плавати. Інші купаються біля берега, при цьому рівень води не повинен бути вище грудей дитини.
Під час купання один вихователь знаходиться біля знаків загородження в водоймищі, а інший слідкує за дітьми, які купаються, з берега.
Діти під час купання повинні точно і швидко виконувати всі розпорядження, вказівки дорослих, відповідальних за купання,
Перед входом у воду і виходом із води вихователь, керівник купання перевіряють наявність дітей.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
-
купання в незнайомих місцях водоймищ, річок, а також там, де заборонено купання санітарно-епідеміологічною станцією в зв'язку з небезпекою виникнення інфекційних захворювань;
-
купання без відповідного дозволу керівника, в необладнаних місцях, а також в час, не передбачений розпорядком дня;
-
використовувати рятувальні засоби для сторонніх цілей;
-
запливати за загороджувальні знаки місць, відведених для купання;
-
вилазити на технічні та попереджувальні знаки, буйки, плаваючі гірлянди, інші предмети та споруди, що використовуються для огородження.
-
стрибати в воду із споруд, що не пристосовані до цих цілей.
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС КУПАННЯ.
-
Входьте в воду швидко і під час купання не стійте без руху.
-
Якщо відчули, що ви змерзли, швидко виходьте із води і ставте до відома вчителя (керівника).
-
Не купайтесь відразу ж після їжі і великих фізичних навантажень (гра в футбол, боротьба, біг і т.п.). Перерва після їжі до купання має бути не менше 45-50 хв.
-
В холодну погоду після купання, щоб зігрітись, зробіть декілька гімнастичних вправ.
-
Не купайтесь більше ЗО хв., якщо вода холодна - достатньо 5-6 хв.
-
В жаркі сонячні дні купайтесь в шапочці для купання або покривайте голову білою хусткою.
-
При захворюванні вух, особливо при ураженні барабанної перетинки, не стрибайте в воду головою вниз.
-
Після перенесеного захворювання середнього вуха вкладайте в
вухо перед купанням і плаванням кульку з вати, змащену вазеліном.
-
Не залишайтесь при пірнанні довго під водою.
- Коли вийшли із води, витріться насухо і відразу ж одягніться.
-
Якщо відчули втому, спокійно пливіть до берега. При судомах не хвилюйтесь, старайтесь триматись на поверхні води і кличте на допомогу.
-
При наданні вам допомоги не хапайтесь за рятівника, а допоможіть йому відбуксирувати вас до берега.
-
Якщо відчуваєте себе погано (підвищена температура) - не купайтесь.
-
Якщо відчуваєте слабкість після купання і плавання - зверніться до лікаря.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
-
входити в воду без дозволу керівника, вихователя;
-
входити в воду розігрітим;
- запливати за встановлені, знаки огородження поверхні води, відведеної для купання;
-
підпливати близько до моторних човнів, пароплавів, барж;
-
купатись при великих хвилях;
-
стрибати з вишки, якщо поблизу від неї знаходяться інші плавці;
-
штовхати товариша з берега, з вишки в воду.
НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ УТОПЛЕННІ
Після того, як потерпілого витягли із води, необхідно швидко прочистити йому порожнину рота і витягнути язик, щоб він не западав у горлянку. Стати на право коліно, покласти потерпілого вниз обличчям на ліве стегно, впираючись в нижню частину грудної клітки.
В області нижніх ребер надавити на слину, щоб звільнити легені від води, якої наковтався потерпілий. Потім покласти потерпілого на спину, щоб голова була закинута назад, на тверду поверхню, і робити штучне дихання способом із "рота в рот". Водночас із штучним диханням розігріти тіло, розтираючи його.
Будьте обережні на залізниці
Якщо подивитися на карту України, то побачите, що вона покреслена лініями залізниць. Вони немов гігантські вулиці, по різні боки яких розташовані міста і села, станції і полустанки.
Залізниця не проходить через наше село. Але при поїздках в Київ, Полтаву, всі ми користуємось послугами залізниці і тому слід знати і дотримуватися правил поведінки на залізницях.
Спробуйте уявити себе на місці машиніста, який побачив на рейках підлітка. Машиніст не в змозі, як шофер, крутнути кермо вправо чи вліво. Непросто і зупинити потяг. Останнім часом незрівнянно зросла швидкість руху потягів. Вона досягає 100км на годину. Навіть після гальмування до повної зупинки потяг продовжує рухатись не менше кілометра.
Не всі знають, що при сучасних швидкостях потягів утворяться повітряна хвиля, яка може затягти під колеса людину, що стоїть на краю платформи. Теж саме може трапитися і в зоні між двома зустрічними потягами, потужні потоки повітря можуть також збити з ніг і смертельно травмувати.
Тому перебуваючи біля залізниці слід дотримуватися таких правил:
І. Для переходу колій треба користуватись пішохідними мостами або спеціальними настилами. Перш ніж переходити колію по настилу, переконайтесь, чи немає поблизу потяга.
2. Хто виходить на міжколії, той ризикує потрапити лід колеса потяга, чи маневрового локомотива, що рухається.
3. Небезпечно стояти на краю тамбура, розважатись на краю платформи чи поблизу них, ходити по коліях на перегонах, на станціях у невизначених для цього місцях.
4. Забороняється їздити на підніжках вагонів, в тамбурах і на перехідних майданчиках, відчиняти вхідні двері вагону під час руху, ходити по коліях, по шпалах біля рейок, а також їздити велосипедом чи мотоциклом на пероні, між коліями, або в місцях дозволеного переходу.
5. Якщо вам необхідно перейти колію, будьте обережні. Подивіться на обидва боки чи не рухається потяг. Коли його нема, пересікайте колію під прямим кутом. Не виходьте без потреби на колії. Якщо потрібно перейти їх, переходьте лише у визначених місцях, користуйтесь перехідними містками.
6.З аходьте у вагон і виходьте з нього не під час руху потяга, а після повної зупинки. Заходити у вагон лише з боку посадочної платформи. Проїзд у пасажирських потягах дітей віком до 10 років без супроводу
дорослих не допускається.
7. Коли помітили, що хтось порушив правила особистої
безпеки, не залишайтесь сторонніми спостерігачами.
Правила поведінки дітей на кризі
1. Коли наступають морози, треба пам’ятати, що крига на річках, озерах
замерзає дуже повільно.
2. Без дорослих не можна ходити на річку і заходити далеко від берега.
3. Не ходити взимку по тонкій кризі: крига може зламатися і ти провалишся у
воду. А з холодної води важко самостійно виплисти і вибратися на берег.
4. Якщо трапилась біда, і хтось провалився під кригу, не можна близько
підбігати до ополонки, а з певної відстані кинути потерпілому шарф чи мотузку.
5. Під час ігор і ковзання на льоду, не дозволяється штовхатися, хватати
один одного за одяг і за руки, підставляти ногу.
6. Під час катання дітей з гірки, діти не повинні підніматися по схилу
назустріч тим, хто з’їжджає, не перебігати доріжку, коли по ній хтось
спускається.
7. Не можна ковзатися по тротуару, де ходять пішоходи.
8. Не можна кататися з
гори, яка виходить на проїзджу частину дороги, тому що ви не зможете зупинити
свої санчата, якщо побачите машину, а водій в свою чергу так швидко не
загальмує.
Наодинці вдома
Якщо вам загрожують (а імовірність такої загрози цілком
реальна) по телефону, в анонімному листі або іншим способом, намагайтеся
дотримуватись таких чотирьох правил:
1. Оцініть ситуацію. Якщо текст листа дійсно несе в собі
небезпеку Вам і Вашим близьким, негайно вживайте запобіжних
заходів:
небезпеку Вам і Вашим близьким, негайно вживайте запобіжних
заходів:
– завісьте вікна шторами (можливо за Вашою квартирою спостерігають);
– перевірте надійність усіх дверей, заповів на вікнах;
– підготуйте засоби для самооборони в квартирі (палиця, гумова груша з розведеною лимонною кислотою і т.і.);
– попередите своїх близьких, що знаходяться вдома, і покличте дітей з вулиці.
2. Зайдіть до сусідів, яким Ви довіряєте, розкажіть про те, що
трапилося, і попросіть допомогти Вам. Зателефонуйте від них у місцевий відділ карного
розшуку або в управління СБУ (або попросіть сусідів особисто звернутися туди) і домовтеся про приховану
зустріч із співробітниками цих органів і про Ваші подальші дії. Якщо у Вас є
підозра на конкретну особу, а текст листа не несе в собі явної погрози,
письмово сповістіть про це в міліцію, зажадайте викликати автора листа для
офіційного застереження.
3. Не використовуйте свій телефон для розмов, пов'язаних з цією
ситуацією (він може прослухуватися зловмисниками)..
Попередьте своїх близьких, кого це безпосередньо стосується, підвищить
свою обережність. Попросіть друзів підстрахувати Вас вдома і на вулиці, завжди
повідомляйте їм куди і на який час Ви відправляєтеся.
4. Подбайте про безпеку своїх близьких. Випускайте дітей із будинку тільки в супроводі дорослих. Не використовуйте для пересування випадкові машини, викликайте до будинку таксі по телефону сусідів. Бажано виключити заміські прогулянки, повертайтеся додому до настання темноти.
Попросіть сусідів повідомляти Вам про усі візити сторонніх осіб або телефонних дзвінках, що стосуються Вас. Розкажіть на роботі своєму керівнику про те, що трапилося, для пояснення Ваших можливих дій або зміни графіка роботи.
Поводьтеся спокійно і природно, виконуйте всі рекомендації правоохоронних органів до повного усунення загрози.
Наркотична залежність.
Відповідальність.
Мета: ознайомити з кримінальною
відповідальністю підлітків за
вживання та розповсюдження
наркотичних речовин
Наркотична залежність…
Першим
кроком на шляху до подолання є визнання того, що ця проблема наркотичної
залежності існує. Це не так просто, як здається. Багато людей, які довгий час
зловживають наркотичними речовинами, не зізнаються в цьому навіть самим собі.
Вони сподіваються, що можуть припинити будь-коли. Навіть коли для оточуючих усе
вже давно очевидно, сама людина може не погоджуватися з цим і не приймати
допомоги.
Для
проведення детоксикації (позбавлення від фізичної залежності) існують такі організації, служби, заклади, які
надають допомогу людям, що потрапили у наркотичну залежність. У кожному місті,
районі такими службами можуть бути:
-
соціальні служби молоді;
-
анонімні служби допомоги;
-
телефон довіри;
-
відділення спеціалізованої
допомоги при медичних установах та інше.
У разі
потреби слід звертатися в наркологічні клініки і диспансери за місцем
проживання. Добровільне лікування від залежності у державних медичних закладах
анонімне і безкоштовне.
Після періоду детоксикації хворий має пройти
тривалу реабілітацію, отримати допомогу психологів, переосмислити життєві
цінності, налаштуватися на життя без наркотиків. Найбільше шансів вилікуватися
у тих, хто відчуває підтримку родини і друзів, які, до речі, теж потребують
психологічної допомоги і реабілітації.
Я вам
можу надати телефон, куди можна звернутися за консультацією:
044-451-54-51
Стаття
|
Вид злочину
|
Строк позбавлення волі (років)
|
Розмір штрафу (мін.зарп.)
|
Виправні роботи
|
Ст.305
|
Контрабанда
наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
|
від 3
до 12
|
конфіскація
майна
|
|
Ст.
306
|
Використання
коштів здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних
речовин, їх аналогів або прекурсорів
|
від 5
до 15
|
200 і
більше
|
|
Ст.
307
|
Незаконне
виробництво виготовленні, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи
збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
|
від 3
до 12
|
конфіскація
майна
|
|
Ст.
308
|
Викрадення,
привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх
аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим
становищем
|
від 3
до 12
|
конфіскація
майна
|
|
Ст.
309
|
Незаконне
виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання
наркотичних засобів психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
|
від 3
до 8
|
-
|
-
|
Ст.
310
|
Посів
або вирощування снотворного маку чи конопель
|
від 3
до 8
|
до 50
|
до 6
міс.
|
Ст.
311
|
Незаконне
виробництво, виготовлення, придбання зберігання, перевезення чи пересилання
прекурсорів
|
від 3
до 12
|
до 50
|
до 3
років
|
Ст.
314
|
Незаконне
введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
|
від 2
до 12
|
||
Ст.
315
|
Схиляння
до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
|
від 2
до 12
|
до 5
років
|
|
Ст.
316
|
Незаконне
публічне вживання наркотичних засобів
|
від 3
до 5
|
до 3 років
|
|
Ст.
317
|
Організація
або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення
наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
|
від 3
до 12
|
Конфіскація
майна
|
|
Ст.
322
|
Незаконна
організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів
|
від
50 до 100
|
до 3
років
|
|
Ст.
323
|
Спонукання
неповнолітніх до застосування допінгу
|
від 2
до 5
|
до 50
|
до 3
3 років
|
Ст.
324
|
Схиляння
неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів
|
до 3
|
до 3
років
|
Примітка:
Допінг – це засоби і методи, які входять до переліку заборонених Антидопінговим
Кодексом Олімпійського руху
Щоб не зіпсувати
новорічне свято
Новорічна ялинка... Скільки радощів і веселощів приносить вона дітям! Коли влаштовують ялинку, турбуються про те, щоб вона була гарною, нарядною. Але при цьому нерідко забувають про правила протипожежної безпеки, що може призвести до біди. А тому, щоб святковий настрій не було зіпсовано, дотримуйтесь таких правил:
1. Не ставте ялинку біля печі, портьєр, занавісок.
2. Ялинку в громадських місцях слід ставити тільки в приміщеннях, розташованих не вище другого поверху з достатньою кількістю виходів - не менше двох.
З. Не прикрашайте ялинку ватою, папером, марлею, іграшками з целулоїду, свічками. Забороняється користуватися бенгальськими вогнями, хлопавками в приміщеннях, де встановлена ялинка.
4. Для ілюмінації використовуйте лише гірлянди заводського виробництва,
5. Не дозволяється одягати дітей в костюми з вати та марлі, непросичені вогнезахисним розчином.
6. Ялинку міцно закріпляйте на хрестовині чи діжці або відрі з піском. Гілки і верхівки її не повинні торкатися стін і стелі. Навколо ялинки повинні бути проходи.
7. На випадок пожежі майте напоготові воду і покривало /або ковдру/.
8.У випадку пожежі негайно викликайте пожежну допомогу.
Обережно
кліщі
Арбовіруси – велика група
вірусів, яка передається людині через укус комах. А природними господарями цих
вірусів є птахи і деякі ссавці, до людини вони потрапляють з укусами комарів,
кліщів, москітів та ін. носіїв інфекції. На території України сприятливі умови
для передачі інфекції кліщами виникають весною і восени, а комарами – влітку. У
лісових і лісостепових зонах зустрічається кліщовий енцефаліт, у південній
частині – кримська геморрагічна лихоманка. Арбовірусною інфекцією можна
заразитися, споживаючи молоко тварин, що випасалися в кліщових осередках, через
контакти з хворими людьми. Якщо у птахів і тварин ці інфекції протікають
безсимптомно, то людина їх переносить дуже важко. Хвороби в початковому періоді
нагадують грип, однак діапазон клінічних виявів дуже широкий: від легких
стертих форм до смертельних випадків. Лікувати цю групу захворювань важко, тому
найдієвішою формою боротьби тут є профілактика.
Для кліщового енцефаліту розроблені заходи специфічної
профілактики: в тих місцях, де це захворювання зустрічається часто, триразово
роблять щеплення. Тим, до кого присмоктався кліщ, вводять гамма-глобулін.
Заходи неспецифічної профілактики направлені на захист від тих членистоногих,
хто смокче кров, і запобігання від проникнення в організм людини збуджувача з
їжею, або при контакті з вірусом.
Лісникам, рибалкам, мисливцям,
туристам для захисту від комарів з третьої декади травня і до кінця вересня
рекомендується використовувати протикомарні сітки, спальні запони, засітчування
вікон в приміщеннях, а також відлякуючі засоби (репудин, диметилфталат та ін.).
У
періоди найбільшої активності кліщів – навесні в квітні і травні, восени у
вересні і жовтні, необхідно підганяти одяг так, щоб вони не могли під нього
заповзати, або обробляти одяг відлякуючими речовинами (детою, кюзолоном та
ін.). Існують спеціальні костюми для перебування в зонах ризику, необхідно
систематично проводити самоогляди, взаємоогляди, тобто не забувати про існуючу
небезпеку, знищувати кліщів, що потрапили на одяг і тіло. Якщо ж кліщ
присмоктався до тіла, його потрібно знімати обережним сіпанням, заздалегідь
шкіру і кліща змастивши будь-яким жиром. Після видалення ранку треба змастити
настойкою йоду і звернутися в лікувальну установу.
В осередках, де є арбовірусні інфекції,
місця табірних стоянок розбиваються далеко від вигону і випасу худоби, стогів і
скирт сіна. Якщо ставиться постійний табір, то територію треба розчистити від
травостою і не захаращувати, підтримувати чистоту, не допускати на цю територію
сільськогосподарських тварин, які можуть занести інфікованих кліщів. Не можна
вживати сирі молочні продукти і яйця, які можуть бути джерелом харчового шляху
інфікування.
Дотримання заходів профілактики
допоможе зберегти вам здоров'я, а в ряді випадків – і життя.
Обережно,
ожеледиця
Мета:
Ознайомити дітей
з правилами безпечного
поводження на льоду;
Формувати
навички безпечного переходу
водойми льодом;
Навчити учнів
надавати першу допомогу при рятуванні потерпілого
та в випадку відмороження, переохолодження; Виховувати повагу до життя людини та
свого життя.
Заходи безпеки під
час переходу водойми
льодом
Перед переходом водойми
льодом необхідно спочатку
(якщо можливо) знайти
стежку або сліди
на льоду; якщо їх немає, то
необхідно ще перебуваючи
на березі визначити маршрут
свого руху.
Необхідно подивитися заздалегідь, чи немає на маршруті
руху підозрілих місць. При цьому
слід враховувати:
-
лід може бути
неміцним біля стоку
(наприклад із ферми,
або фабрики);поблизу кущів,
очерету, в місцях,
де водорості вмерзли
в лід, лід
може бути тонким, або крихким;
-
під час руху необхідно обминати ділянки, покриті товстим
шаром снігу, оскільки під снігом лід завжди тонший;
-
у місцях, де б’ють джерела, де швидка
течія або струмок впадає в річку, лід завжди тонкий;
-
необхідно обережно спускатися з берега: лід може нещільно
прилягати до суші, можливі тріщини, під льодом може бути повітря;
-
необхідно взяти із собою палицю, для того щоб перевіряти
міцність льоду. Якщо після першого удару палицею з’являється вода – лід
пробивається, тому необхідно негайно повертатися на те місце, звідки ви почали
рухатись. Причому перші кроки необхідно робити не відриваючи ступні ніг від
льоду;
-
міцність льоду ударом ноги перевіряти ні в якому разі не
можна;
-
якщо ви на лижах, то необхідно з’ясувати, чи немає вже прокладеної лижні. Якщо немає і
необхідно її прокласти, кріплення лиж відстебніть, палиці тримайте в руках, але
не накидайте петлі на кисті рук. Якщо маєте рюкзак, то його необхідно повісити
на одне плече, а краще волочити за собою на мотузці на відстані 2-3 метри. Якщо
перехід здійснює група, відстань між лижниками( і так само пішоходами) повинна
бути не меншою ніж 5 метрів.
Лід вважається безпечним: для
одного пішохода – якщо його товщина становить не менше 7 сантиметрів(він має
зеленкуватий відтінок); для обладнання ковзанки - не менше ніж 10-12
сантиметрів( якщо ковзанка призначена для масового катання – не менше ніж 25
сантиметрів).
Переправа пішки допускається в разі,
якщо товщина льоду сягає не менше ніж 15 сантиметрів.
Необхідно пам’ятати, що катання на
ковзанах рекомендується лише у перевірених та обладнаних місцях.
Якщо лід почав тріщати і на ньому
з’явилися характерні тріщини, необхідно негайно повертатися до берега, при
цьому ні в якому разі не можна бігти, слід відходити повільно, не відриваючи
ступні ніг від льоду.
Заходи рятування людей на льоду
Якщо ви
провалилися на льоду річки або озера:
-
необхідно широко розкинути руки на краї пролому та
утримуватися від занурення у воду з головою. Діяти рішуче і не лякатися;
-
слід вибиратися на лід без різких рухів, наповзаючи на
нього грудьми, і по черзі витягувати на поверхню ноги. Головне – намагатися
зайняти своїм тілом найбільшу площу;
-
вибравшись із льодового пролому, необхідно відкотитися
від нього, а потім повзти в той бік, звідки ви рухалися і де міцність
льоду вже перевірена.
Незважаючи на те, що через вогкість
і холод вам хочеться побігти і розігрітися, необхідно бути обережним до самого
берега, а потім не зупинятися, поки не опинитись у теплі.
Якщо на ваших очах на льоду
провалилася людина, негайно повідомте її, що йдете на допомогу. Потім слід
підкласти під себе лижі, дошку, фанеру(це збільшить площу опори) і повзти на
них.
Наближатися до ополонки необхідно
тільки поповзом, широко розкидаючи при цьому руки. Підповзати до краю ополонки
не можна, інакше є ризик опинитися у воді. Кидати зв’язані між собою ремені,
шарфи або дошки, які допоможуть врятувати людину, необхідно з відстані 3-4
метрів від пролому.
Якщо ви не один, тоді, узявши одне одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком
і рухайтесь до пролому. Діяти необхідно рішуче й швидко, адже потерпілий швидко мерзне в крижаній
воді, мокрий одяг тягне його донизу.
Подавши потерпілому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і
відповзайте з небезпечної зони. Потім укрийте його від вітру і якнайшвидше
доставте в тепле місце, розітріть, переодягніть в сухій одяг і дайте йому
гарячого чаю.
Заходи безпеки
в разі відмороження
Відмороження - це ушкодження,
викликане місцевим переохолодженням тканин
організму. Виникненню відмороження
сприяють вологе повітря
та вітер. Причинами
відмороження є шкідливий вплив
низьких температур ,порушення кровообігу (через тісне
взуття, нерухомість).
Найчастіше потерпають
від холоду периферичні
частини тіла: пальці
ніг і рук, а
також ніс, вуха
щоки.
Розрізняють
такі ступені відмороження
тканини:
1 ступінь почервоніння, набряк
тканини;
2
ступінь утворення пухирів, які заповнюються
каламутною рідиною;
3
ступінь змертвіння шкіри
та утворення струпа;
4
ступінь змертвіння частини
тіла.
Рекомендації щодо
запобігання відмороженню
-
необхідно
поступово загартовувати
організм і привчати
його до холоду за допомогою
ранкової фізичної зарядки,
повітряних ванн, занять спортом.
Ці заходи мають велике значення для профілактики відморожень;
-
взуття завжди має бути цілим і сухим. Взуття не
повинно стискувати ноги, одяг
має бути
вільним, легким, не
обмежувати рухів;
-
у морозну, і
особливо вітряну, погоду обличчя
і рук рекомендується змазувати жирним кремом, несолоним салом
або риб’ячим жиром. До металевих
предметів слід торкатися в рукавичках.
Перша медична
допомога в разі
відмороження
- необхідно
помістити потерпілого з
будь-яким видом відмороження в тепле приміщення,
дати йому гарячий
чай, каву або
вино;
- якщо щоки, ніс, вуха людини побіліли, необхідно розтирати їх чистою рукою доти, доки вони не
почервоніють і людина не почне відчувати поколювання;
- відморожену частину тіла слід розтирати спиртом, горілкою
або одеколоном.
- якщо цих рідин немає необхідно розтирати сухою
рукавичкою, хутряним коміром або
сухою фланеллю.
Ні в якому разі
не можна розтирати
снігом, тому що
сніг не зігріває,
а охолоджує відморожені
ділянки та ушкоджує
шкіру. Під час розтирання
потерпілий повинен намагатися
рухати ушкодженою кінцівкою. Розтирання протипоказане, якщо
відморожене місце припухло,
або на ньому
з’явилися пухирі. В
такому разі необхідно
накласти пов’язку з
товстим шаром вати, надати
потерпілому медичну допомогу.
Переохолодження організму
Причинами переохолодження організму
можуть бути: тривале перебування у
воді або навіть
короткочасне перебування у
крижаній воді.
Ознаками переохолодження є: озноб, тремтіння,
синюшність. Шкіри, губів, зниження температури
тіла, біль у
пальцях рук і ніг, поява
«гусячої шкіри», позіхання,
гикавка, затьмарення свідомості. У
потерпілого виникає апатія,
сонливість, загальна слабкість,
дихання стає поверхневим.
Ступінь швидкості переохолодження залежить
від температури води
та здатності організму адаптуватися до
холоду.
Необхідно пам’ятати: серце
зупиниться за температури тіла 26 С.
Перша допомога
в разі переохолодження
В разі
переохолодження легкого ступеня
(ознаками якого є
озноб, тремтіння, загальна слабкість, утруднення пересування, блідість шкіри) потерпілого слід тепло
одягнути, напоїти гарячим чаєм або
кавою; він має виконати
інтенсивні фізичні вправи.
1. В разі переохолодження
середнього ступеня (ознаками якого є
синюшність губів і шкіри, ослаблення дихання, пульсу, поява сонливості, втрата
спроможності самостійно пересуватися) слід розтерти потерпілого вовняною тканиною, зігріти під теплим душем (якщо його
поміщують у ванну, то температуру води необхідно підвищувати поступово від
30-35 С до 40-42 С), зробити
йому масаж усього
тіла. Потім необхідно
тепло одягнути його та
вкласти в ліжко, поступово зігрівати
грілками; в разі
необхідності викликати лікаря.
2. В разі переохолодження важкого
ступеня (ознаками якого
є непритомність, поступове пригнічення життєвих функцій) необхідно негайно
викликати лікаря, надати першу допомогу, як в разі переохолодження середнього ступеня.
Дії населення
у період ожеледиці
Необхідно
знати, що під
час ожеледиці краще
ходити у взутті
з підошвою з мікропористого чи
іншого м’якого матеріалу
та без високих підборів.
Можна також перед
виходом на вулицю на підбори
прикріпити шматок поролону або
лейкопластиру відповідного розміру. Натерти підошви наждачним
папером або прикріпити
його на підошву. Намазати підошву клеєм
типу «Момент» і
поставити взуття на
пісок.
Рекомендації щодо
запобігання травм у
період ожеледиці
Ходити необхідно не поспішаючи, ноги злегка розслабити в
колінах, ступати на всю підошву, руки тримати вільними.
У разі втрати рівноваги необхідно швидко присісти, що
дасть змогу утриматись на ногах, руки при цьому не тримати в кишенях.
Металеві кришки люків, як правило, покриті льодом. Тому їх
необхідно обходити.
Слід пам’ятати, що гальмовий шлях машини під час
снігопаду та в ожеледицю збільшується, тому перебігання проїжджої частини
дороги під час руху автомобілів може призвести до каліцтва, а можливо, і до
загибелі.
Якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові,
нудоту, біль в суглобах, а на тілі з’явилися пухлини-необхідно
терміново звернутися до лікаря в травмпункт.
Підсумовуючи вищесказане, зазначимо, що дотримання рекомендаційнаселенню щодо поведінки в різноманітних ситуаціях у зимовий період сприятиме
зменшенню кількості загиблих, травмованих тощо.
Опіки
Ознаки.
Залежно від тяжкості розрізняють
чотири ступені оіку:
1 – почервоніння шкіри та її
набряк;
2 – пухирі, наповнені жовтуватою
рідиною;
3 – утворення некрозу шкіри
(струпів);
4 – обвуглення тканин.
За глибиною
ураження тканини хімічні опіки поділяються на чотири ступені:
1. – чітко визначене почервоніння
шкіри, легкий набряк;
2. – сильний набряк, утворення пухирців різного розміру, форми;
3. – потемніння тканин або
їх побіління за кілька хвилин, годин, шкіра припухає, виникає різкий біль;
4. – глибоке омертвіння
не лише шкіри, а й підшкірної жирової клітковини, м’язів, зв
’язкового апарату суглобів.
Опіки кислотами дуже глибокі, на
місці опіків утворюється сухий струп. Опіки лугами переносяться важче, ніж
опіки кислотами.
Допомога.
Необхідно швидко вивести або
винести потерпілого з вогню. При займанні одягу необхідно негайно його зняти
або накинути щось на потерпілого, обмежити доступ кисню до вогню. Полум’я на одязі потерпілого можна гасити водою, піском, своїм
тілом.
При опіках І ступеня треба
промити уражені ділянки шкіри антисептичними засобами, потім обробити спиртом,
одеколоном. До обпечених ділянок не можна доторкатися руками, не можна
проколювати пухирі, Відривати шматки одягу, що прилипли до місць опіку, не
можна накладати мазі, порошки тощо. Опікову поверхню накривають чистою
тканиною, Потерпілого треба зігріти, дати багато пиття. При втраті свідомості
дати понюхати ватку з нашатирним спиртом.
У випадку зупинки дихання треба зробити штучне дихання. Якщо одяг
потерпілого просочився хімічною рідиною, його треба швидко зняти, розрізати чи
розірвати на місці події. Потім механічно видалити речовини, які попали на
шкіру енергійно змиваючи їх струменем води 10-15 хвилин доки не зникне
специфічний запах. При попаданні хімічної речовини B дихальні шляхи необхідно
прополоскати горло 3-х процентним розчином борної кислоти. Не можна змивати
хімічні сполуки, які займаються або вибухають при з’єднанні з водою. Якщо невідомо, яка хімічна речовина
викликала опік, не має нейтралізуючого засобу, на місце опіку накладається
чиста, суха пов’язка і потерпілого
негайно направляють до медичного закладу.
Як вберегтися від
отруєнь грибами
Як йдете з мамою і татом на прогулянку до лісу, на луки чи на річку, щоб
поблукати на її берегах. Милуєтеся краєвидами, слухаєте веселе щебетання
пташок, вдихаєте свіжий запах зелені і аромат квітів, збираєте листя, квіти для
гербарію або наповнюєте кошик грибами.
Але щоб прогулянка несподівано не засмутила вас, треба знати, що серед
рослин і грибів трапляються й отруйні. Добре, коли отруєння буде легким, але
трапляються й сумні наслідки.
Щоб запобігти небезпеці, запам’ятайте кілька порад:
1. Ніколи не їжте, і навіть не куштуйте дикорослих ягід, плодів, кореневищ,
якщо не впевнені, що вони їстівні.
2. Не можна робити повітряні пістолети з пустотілих стебель будь-яких
рослин. Для цього можна використовувати тільки стебла (трубки) дудника: вони не
шкідливі. Попросіть батьків допомогти вам відрізнити дудника від інших
зонтичних рослин.
3. Киньте погану звичку, що попало брати до рота: листок, травинку, колосок
злака.
4. Після збирання гербарію та лікарських рослин вимийте руки.
5. Навчіться самі визначати рослини, відрізняти їстівні від отруйних.
Основна причина грибних отруєнь – невміле розпізнавання їстівних і отруйних
грибів, а також неправильне приготування страв з їстівних грибів.
При будь-якому отруєнні треба негайно звернутися до лікаря. До приїзду
лікаря необхідно очистити шлунок, обов’язково покласти потерпілого в ліжко, до
ніг і живота покласти грілку. Треба давати пити холодну підсолену воду (1ч.л.
солі на склянку води). Також можна пити міцний чай, чорну каву, молоко.
Запам’ятайте – не можна самим, без дорослих збирати гриби! Ніколи не
куштуйте сирих грибів.
Правила поведінки дітей під час канікул
Дуже часто наслідки нещасних випадків стають плачевними в результаті необачності дітей, при користуванні побутовими предметами під час канікул, коли учні залишаються вдома без нагляду дорослих. Часто результатом травми може бути порушення поведінки під час гри на подвір’ї. Тому для запобігання небажаних травм та нещасних випадків пропоную вам запам’ятати правила поведінки під час канікул:
1. Не бери в рот гвіздки, монети, ґудзики та інші неїстівні предмети. Ти
можеш кашлянути або чхнути і тоді несподівано проковтнеш те, що тримаєш в
роті. Я знала одного хлопчика, який бігав по всій хаті за своїм молодшим
братом, не випускаючи з рота зубної щітки, несподівано він оступився, впав,
зробив ковтальний рух і - ви не повірите! - проковтнув зубну щітку.
можеш кашлянути або чхнути і тоді несподівано проковтнеш те, що тримаєш в
роті. Я знала одного хлопчика, який бігав по всій хаті за своїм молодшим
братом, не випускаючи з рота зубної щітки, несподівано він оступився, впав,
зробив ковтальний рух і - ви не повірите! - проковтнув зубну щітку.
2. Не засовуй пальці куди попало: в пральну машину, в міксер, навіть у вузьке горло пляшки з газованою водою. Один мій знайомий хлопчик ухитрився засунути пальця в пляшку і його прийшлося вести в лікарню і під наркозом виймати пальця з пляшки.
3. Ліки можна приймати тільки ті, які тобі дають батьки або лікар. Ніколи не ковтай пігулок, які тобі сподобались, навіть якщо вони на вигляд і на смак схожі на цукерки, і не пий сам мікстур, навіть солодких. Навіть безвинні ліки, такі як аспірин, можуть зашкодити, якщо приймати їх без необхідності.
4. Ножі зовсім не придатні в якості іграшок. Ніж - це дуже корисна річ, але з ним треба правильно поводитись, а дитину цьому навчити практично неможливо. Старші діти також не повинні бешкетувати з ножами, особливо якщо поруч знаходиться інша дитина. Дуже часто діти отримують серйозні порізи із-за необачного поводження з ножем.
5. Якщо ти відчуваєш, що в око щось потрапило, скажи про це батькам. Іноді в око потрапляє вія, частинка сміття і щоб від нього звільнитися треба промити око водою, або охайно витягнути смітинку із ока шматочком вогкої вати (але це повинен зробити хтось із дорослих). Іноді потрібна допомога лікаря.
6. Ніколи не слід сильно терти очі, особливо брудними руками. Коли ти це робиш, в очі може потрапити сміття з рук. А на руках після ігор на вулиці
знаходиться багато мікробів, які так і хочуть потрапити на твої вії і тоді там може з'явитися ячмінь (це дуже болючий прищик).
7. Не ковиряйся нічим у вусі, бо можеш пошкодити барабанну перетинку. У вухо дозволяється засовувати тільки один предмет - свій власний лікоть. Подивись, як це у тебе вийде!
8. По можливості оберігай вуха від дуже гучних звуків, шуму.
9. Дуже часто діти отримують травми рук, коли прищеплюють їх дверима. Палець можна прищемити дверцятами машини, дверима кімнати чи квартири. Відкривай і закривай двері тримаючись за дверну ручку.
10. Час від часу звертай увагу на те, як розташовані меблі у квартирі, чи не було перестановок. Деякі діти впевнені, що меблі завжди знаходяться на одному місці. Не звернувши уваги на перестановку, ти можеш налетіти на що-небудь і боляче вдаритись.
11. Стільці, лавки для ніг можуть знаходитись в самому несподіваному місці. Тому треба слідкувати, щоб вони не потрапили тобі під ноги, особливо
у темряві.
у темряві.
12. На килимках і доріжках можна послизнутися. Будь обережним, коли стаєш на них, особливо коли біжиш.
13. Перед тим як ляжеш спати, збери на місце іграшки. Я знала одну дівчинку, яка впала і зламала собі руку, коли перечепилася через свою ляльку. Ця дівчинка вночі пішла в туалет, аж в темряві їй під ноги потрапила лялька, яку вона кинула, і - дівчинка опинилася на підлозі.
14. Щоб було менше нещасних випадків у ванній кімнаті, добре було б, щоб на дно ванни покласти спеціальний гумовий килимок. Коли ти знаходишся у ванній дуже легко послизнутися і впасти, тому що від води і мила дно і стінки ванни бувають дуже слизькі.
15. Добре запам’ятай: ні в якому разі не можна торкатися мокрими руками до електроприладів і дротів.
16. Не висовуйся із відкритого вікна: зовсім несподівано в тебе може закрутитися голова і ти впадеш вниз. Не сиди на підвіконні коли вікно відчинене. В цьому положенні легко втратити рівновагу і впасти вниз.
17. Коли швидко біжиш, не забувай дивитись під ноги, інакше ти не побачиш який-небудь предмет, через який можна перечипитися і впасти.
18. Ніколи не стрибай з великої висоти - це дуже небезпечно. В кінці кінців у нас не чотири ноги, як у кішок, а тільки дві. Крім того, коти вміють приземлятися на лапи, а людям, на жаль, рідко вдається приземлитися на ноги.
19. Коли збігаєш вниз по сходах, тримайся за поручні: якщо ти зісковзнеш зі сходинки, поручні не дадуть тобі впасти.
20. Не ходи високими вузькими парапетами, карнизами, якби тобі не хотілося показати свою спритність. Із-за несподіваного шуму чи пориву вітру ти можеш втратити рівновагу і впасти.
21. Не бігай у темряві: ти ризикуєш налетіти на який-небудь предмет, або спіткнутися і впасти.
22. Ніколи не бігай з льодяником або чимось подібним в роті. Несподівано спіткнувшись ти можеш поранити собі горло чи язик.
23. Розмовляти на вулиці із сторонніми людьми можна тільки в тому разі, якщо тебе супроводжують батьки, старший брат чи сестра, вчителька, або ще хтось із дорослих, кого ти добре знаєш. Якщо ти ідеш один, то вступати в розмову з чужим не можна. Цілком можливо що незнайомець, який до тебе звернувся - чудова, добра людина, але він може мати лихі наміри.
24. Не погоджуйся нікуди йти з незнайомцем, не сідай до нього в машину, навіть тоді, коли він обіцяє відвести тебе до батьків. Не довіряй йому ні в якому разі: мати або батько ніколи не пошлють за тобою незнайому людину.
25. Не бери у чужої людини цукерки, гроші та інші гостинці. Можливо, вона пропонує від щирого серця, можливо і ні. Про всяк випадок відмовся.
26. Якщо стороння людина візьме тебе за руку і намагатиметься силою повести за собою, треба вирватись і втекти додому, або звернутися за допомогою до кого-небудь із перехожих. При необхідності кричи з усієї сили.
І взагалі, якщо ти бачиш людину вперше, звідки тобі знати, хороша вона чи ні? Краще не ризикувати.
Основні правила
поведінки на воді
1.
Вибирайте для
купання безпечні і спеціально відведені для цього місця.
2.
Потрапивши в
скрутне становище /наприклад при судомах/ не втрачайте самовладання, не
впадайте в паніку, намагайтесь утримуватися на воді, кличте на допомогу.
3.
Якщо потрапили у
вир, не лякайтесь, наберіть побільше повітря у легені, і занурившись у воду,
зробіть сміливий ривок у напрямі за течією, спливіть на поверхню.
4.
Не пустуйте у воді,
особливо з тими, хто плаває гірше.
5.
Не пірнайте у воду
в незнайомих місцях, а також з човнів.
6.
Не запливайте
далеко від берега за позначки, що обмежують безпечну зону (буї).
7.
Не підпливайте
близько до суден, що пливуть.
8.
Потрапивши в сильну
течію, не пливіть проти неї. Використовуйте її для наближення до берега.
9.
На глибоких місцях
не плавайте на дошках, камерах і надувних матрацах.
10.
Не купайтесь в зрошувальних
каналах, “стрілках”, в водоймах із забрудненою водою, біля гідротехнічних
споруд, причалів, шлюзів.
11.
Не купайтесь
відразу після вживання їжі (можна щонайменше через 1,5 години після обіду і
через годину після сніданку).
12.
Не входьте у воду
розігрітими, спітнілими або дуже замерзлими.
13.
Не сидіть у воді
нерухомо.
14.
Не залишайтесь у
воді при появі ознобу.
15.
Не купайтесь
поодинці. Під час купання тримайтесь гурту, стежте один за одним.
Правила поведінки дітей на вулиці
Діти! Ми знаємо, що шлях до школи і зі школи додому повинен бути, безпечним. Але багатьом з вас долаючи цей шлях треба переходити вулицю. Тому, щоб з вами не трапився нещасний випадок на дорозі, треба дотримувались правил поведінки на вулиці.
1.
Ніколи не переходь дорогу на червоне світло, навіть коли поблизу немає машин, краще переходити дорогу в спеціальних місцях для переходу - так безпечніше.
2.
Обходь стороною виїзди з гаражів, автостоянок та інших подібних місць: автомобіль може виїхати заднім ходом і водій тебе не помітить.
3.
Якщо тобі треба перейти дорогу, а в тому місці немає світлофора, то уважно подивись в обидві сторони, щоб впевнитись, що поблизу немає машин, а тільки потім переходь.
4.
Якщо тобі страшнувато переходити вулицю одному, попроси кого-небудь з дорослих тебе перевести, або навіть дочекайся поки дорослий буде переходити дорогу, і йди разом з ним.
5.
Будь особливо обережним при переході вулиці, коли в очі світить сонце, яскраве сонячне світло сліпить очі, і ти можеш не помітити машину, яка наближається. Якщо на тобі немає шапочки з козирком, закрийся від сонця рукою чи книжкою.
6.
Не вискакуй на проїжджу частину з м’ячем чи іграшкою: ти ризикуєш не побачити машину і попасти під неї.
7.
Якщо на перехресті чергує регулювальник, слухайся його вказівок.
8. Не катайся на велосипеді по проїжджій частині вулиці - це дуже небезпечно.
Немає коментарів:
Дописати коментар