4 КЛАС БЕСІДИ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ІІ ЧАСТИНА

19. Як поводитися на випадок нападу.

20. Поведінка у громадському транспорті.

21. Пожежонебезпечні властивості речовин.

22. Право людини на життя, свободу, недоторканність.

23. Служби охорони громадського порядку.

24. Пам'ятка "Як поводитися з собакою". 

25. Що означає бути справедливим.

26. Свято "У світі   казки   чарівної".

27. Запобігайте захворюванню на туберкульоз.

28. Участь у злочинах.

29. Що треба знати про хворобу Боткіна?

30. Як залишити шахраїв «без роботи».

31. Пам’ятка “Якщо ви розбили градусника”.

Як поводитися на випадок нападу

Якщо є можливість бігти — біжіть негайно. У даній ситуації ця дія не оцінюється як боягузтво. На думку психологів, хоробрість — це розумне оцінювання своїх можливостей. Іноді необхідно мати мужність, щоб сказати собі: я повинен відступити.

Щоб швидше і надійніше відірватися від переслідувачів, необ­хідно враховувати такі правила:

1.  Обирайте для відступу складний для хуліганів маршрут. Зрозу­міло, щоб ви самі змогли його подолати (до триметрового парка­на не біжить і з висоти третього поверху не стрибайте), щоб він не став для вас складнішим, ніж для переслідувачів (через гли­бокий сніг не біжіть, тому що по слідах вас доганяти легше).

2.  Вибирайте шлях з легкими для вас і неприємними для пере­слідувачів перешкодами (бруд, калюжа, кущі). Якщо пересліду­вачі і не припинять бігти за вами, вони на мить уповільнять біг перед неприємною перешкодою, може, оббіжать її, втра­тивши ще декілька цінних для вас секунд. Часто пересліду­вання припиняється, якщо перед цим не було принципової сутички і супротивники не оскаженіли до того, щоб перестати турбуватися про свій одяг.

3.  Якщо перед вами невисоке провалля, стрімкий схил, високий ґанок, можна і треба стрибати. Якщо на вашому шляху опини­лася річка, ставок, сміливо забігайте (стрибайте) у воду, зрозу­міло, якщо ви вмієте плавати і це не зима. Це така неприємна перешкода, що навіть хулігани, які вміють плавати, найвірогі­дніше зупиняться, а якщо ні, то у воді їм значно важче буде реалізувати свою кількісну перевагу та бойові навички.

Якщо зустріч із злочинцем усе ж сталася, як поводитися — по­кірно чи агресивно — вам доведеться вирішувати самому на темній вулиці або у безлюдному місці, де ви так необдумано опинилися.

Безпечніше:

-       на першу вимогу вуличного грабіжника віддати гроші (для цього невелику суму завжди носіть у кишені або сумочці);

-       не тягти до себе сумку, якщо її виривають;

-       не сперечатися, не відповідати на провокативну поведінку. Говорити спокійно і повільно, впевнено. Ваша мета: виплута­тися із біди, а не перемогти у сутичці.

Одне із золотих правил виживання — прогнозування у ситуації підвищеного ризику хоча б на 2—3 хвилини наперед. Для цього необхідно оцінити передбачувані наміри нападників, їх кількість, боєздатність, озброєність і ступінь агресії кожного або хоча б одного-двох найближчих; можливість негайної втечі. Усе це ви повинні зробити швидко, доки вас ще не б'ють, може, навіть не погрожу­ють, але наміри нападників уже визначилися.

Ні в якому разі не чекайте моменту, коли вас почнуть бити! У подібних умовах необхідно атакувати з випередженням, щоб виб­ратися із небезпечної ситуації.

Поведінка у громадському транспорті

Мабуть не треба і пояснювати, що скупчення людей, що рухається на великій швидкості у замкнутому просторі громадського транспорту завжди означає ситуацію підвищеного ризику. Це не значить, звичайно, що треба боятися поїздок автобусом або тролейбусом, але досвід виробив правила, які допомагають людині безболісно співіснувати із громадським транспортом:

-       Уникайте в темний час доби безлюдних зупинок. Чекаючи автобус або трамвай, варто стояти на добре освітленому місці поряд з іншими людьми.

-       Коли транспорт підходить не намагайтеся стати в першому ряду нетерплячої юрби – вас можуть виштовхнути під колеса.  

-       Якщо рейсовий автобус ходить із великими проміжками, запам'ятайте розклад, щоб не стояти на зупинці занадто довго.

-       Не засинайте під час руху: небезпечно не стільки проспати свою зупинку, скільки одержати травму при різкому гальмуванні або маневрі.

-       Не притуляйтеся до дверей, по можливості, уникайте їзди на сходах і в проході.

-       Тримайте свої речі на виду. Не задивляйтеся у віконце, якщо на підлозі стоїть ваша торба або валіза. Найкраще тримати речі на колінах або  притуливши до стінки.

-       Пам'ятайте, що у громадському  транспорті дуже зручно діяти кишеньковим злодіям, а їхнє улюблене місце - у проходах  та на сходах біля дверей. Якщо є можливість - користуйтеся проїзним квитком - він рятує від додаткового пересування по салоні.

-       Якщо проїзні документи перевіряє контролер, а у вас їх із собою немає, не соромтеся і самі перевірити документи контролера. Служба контролю підтверджує, що щодня десятки молодих людей поповнюють свій бюджет під виглядом  ревізорів.

-        Уникайте порожніх автобусів, трамваїв, тролейбусів і вагонів метро. Якщо усе ж випадає їхати пізно, то сідати краще біля водія, причому не біля вікна, а ближче до проходу, щоб до вас незручно було підсісти. Якщо незважаючи на це підозрілий незнайомець хоче сісти поруч, пропустіть його до вікна або пересядьте.

-       Жінкам рекомендується сідати поруч з іншими жінками. А якщо в салон увійшов явно розв'язний пасажир, необхідно відвернути обличчя і  не зустрічатись з ним очима.

Що робити якщо в салоні пожежа?

По-перше, негайно сповістити про це водія, не забувайте, що його увага звернена, головним чином, на дорогу.

По-друге, відчиніть двері кнопкою аварійного відкриття дверей. Якщо це не вдасться, а салон наповнюється димом, розбийте бокові вікна (тримаючись за поруччя, вдарте обома ногами у куток скла вікна) або відчиніть їх як аварійні виходи згідно інструкції (наприклад, за допомогою спеціально вмонтованого шнура).

По-третє, по можливості самі гасіть полум’я за допомогою вогнегасника, якщо він є в салоні, або накривши верхнім одягом осередок загоряння.

Як і при будь-якій пожежі, у громадському транспорті треба всіма способами боротися з панікою, рятувати в першу чергу дітей і тих, хто не може сам про себе подбати. Не юрбіться біля  дверей, якщо там утворилася давка, краще вибийте вікно. Захистіть рот і ніс хусткою, шарфом, рукавом, полою куртки від диму: перша небезпека при такій пожежі - отруйні гази від пластика; інколи  достатньо декілька вдихів, щоб знепритомніти.

Вибравшись із вагона, що горить, відразу ж починайте допомагати іншим. При цьому будьте обережні  з металевими частинами в трамваї і тролейбусі - вони можуть виявитися під напругою через обгорілу ізоляцію.

Під час  поїздок у таксі - добре було б не занадто багато розповідати про себе водію, особливо про добробут і розпорядок дня. Якщо ви садите  в машину родича чи знайомого, поговоріть із водієм, подивіться номер машини (так, щоб це бачив водій),а приятелю скажіть: «Приїдеш - зателефонуй!». Жінкам рекомендується в темний час доби, приїхавши до під'їзду, попросити водія трохи почекати - поки ви не ввійдете в будинок. Уникайте сідати в машини, де вже є пасажир.

Під час  поїздок в електропоїзді - у вечірній час сідайте в перший вагон або в такий - як це буває на деяких маршрутах - де традиційно збираються постійні  пасажири - наприклад, у третій або передостанній. Якщо ви побоюєтеся хуліганів - сідайте ближче до пульта виклику міліції або на крайній випадок до стоп-крана (він знаходиться в тамбурі). Проте стояти в тамбурі, у проходах і курити - не рекомендується. Якщо у вагоні, куди ви уже ввійшли, виявили п'яну компанію, що розташувалася, спокійно проходьте далі в інший  вагон по ходу руху електропоїзду. Не відповідайте на репліки, не зустрічайтеся очима з розв'язними пасажирами. Будьте готові до опору, але не показуйте переляку або роздратування , будьте зовнішньо байдужі.

Якщо на зупинці разом із вами вийшла особа  або група осіб, що загрожують вам, відразу зверніться до касира, чергового по станції або міліціонера. Попросіть зв'язатися з міліцією, скажіть про прикмети  тих, хто погрожував, не ідіть зі станції, поки не переконаєтеся, що вам ніщо не загрожує. Якщо є можливість – зателефонуйте (або попросіть це зробити  робітника станції), щоб вас зустріли.

   І насамкінець, ще один перевірений варіант відношень у громадському  транспорті: привести ці відношення у керовані вами рамки. 

Пожежонебезпечні властивості речовин

  Пожежна безпека в навчальних майстернях, фізичних, хімічних та електро-технічних лабораторіях, кабінетах навчальних закладів зумовлена властивостями матеріалів реагентів, які застосовуються, а також змістом учбових занять, які проводяться.

Головні причини пожежної небезпеки в кабінетах і лабораторіях:

-  досліди, які супроводжуються електростатичним розрядом, нагрівом тіл;

-  досліди з демонстрації вибухів різних газів і пари;

-  необережне поводження з вогнем, вогненебезпечними рідинами;

-  неправильне зберігання вогненебезпечних рідин.

Вогне- і вибухонебезпечні речовини, які застосовуються в кабінетах, можна поділити на кілька груп:

-  речовини, здатні до утворення вибухових сумішей (бертолетова сіль та інші нітрати);

-  легкозаймисті і горючі речовини (бензин, ацетон, спирт, газ, фосфор червоний та інші);

-  речовини, які спричинюють до спалаху (бром, азот та сірчана кислота);

-  горючі речовини (сірка, вугілля та інші).

Самозайматися можуть ганчірка та пакля, просочене машинним маслом. Вогне- і вибухонебезпечні речовини потрібно зберігати загальною кількістю не більше 3 кг в спеціальному металевому ящику, встановленому якомога далі від нагрівальних приладів і винаходів. Реактиви та інші речовини та матеріали, сукупне зберігання яких може спричинити акумуляцію тепла, утворення пожежонебезпечних концентрацій або бути імпульсом для запалювання, потрібно зберігати окремо у вогнетривких шафах у відповідній упаковці.

На банках, бутлях з хімічними речовинами повинні бути чіткі написи з зазначенням їх властивостей: "Вогненебезпечні", "Отруйні", "Хімічно активні" тощо.

У лабораторіях, майстернях, кабінетах працювати учням з пожежонебезпечними речовинами дозволяється тільки під наглядом і керівництвом викладача або лаборанта.

Меблі та обладнання в приміщеннях повинні бути встановлені так, щоб вони не заважали евакуації людей на випадок пожежі.

 Робочі столи і витяжні шафи, призначені для роботи з пожежонебезпечними речовинами, повинні знаходитись у належному стані, а при роботі з кислотами та іншими речовинами – стійкими до їх дії.

Всі приміщення повинні бути забезпечені засобами пожежегасіння відповідно до встановлених норм.

Перед проведенням учнями дослідів викладач повинен пояснити можливі причини пожежної небезпеки і профілактичні заходи. Забороняється виливати легкозаймисті і горючі речовини в каналізацію.

Право людини на життя, 

свободу, недоторканність

Мета:      

• Формувати поняття про права людини та дитини й документами, що їх регламентують: кримінальний кодекс України, Закон України «Про охорону дитинства», «Конвенція ООН про права дитини»;
• Загальна декларація прав людини; 
• Розвивати навички аргументувати і висловлювати альтернативні думки;
• Виховувати переконання, що життя людини є найвищою цінністю і його не зіставити з ціною будь-яких державних вимог або державних потреб.

Україна  - на шляху розбудови правової держави, пріоритет права в які має бути першочерговим. Тому, якщо ви сьогодні виховаєте в собі повагу до права з тим, щоб його вимоги стали вашими переконаннями, а повсякденне додержання юридичних норм – звичкою, вам гарантовано комфортне місце у суспільстві.

Зараз надзвичайно важливо є здобуття всім нашим народом високого рівня правової культури, отримання знань життєво необхідних законів і вміння використовувати ці закони у повсякденному житті.

Ви не повинні бути осторонь зазначених процесів, оскільки молодь – це та сила, яка взмозі здійснити перетворення на краще і забезпечити справедливіше майбутнє держави.

З метою покращення становища з охорони прав дитини і приведення національного законодавства у відповідність до положень “Конвенції про права дитини” 26 квітня 2001 року Президент України підписав Закон  “Про охорону дитинства”. Законодавство про охорону дитинства грунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згоди на обов’язковість, яких надана Верховною Радою України, і складається з цього закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Виконання Конвенції ООН про права дитини контролюється ст.9 Конституції України. В Україні реалізується Національна програма “Діти України”.

Способи захисту прав дитини значно збагатилися з прийняттям Законів України “Про органи та служби у справах неповнолітніх і спеціальні установи для неповнолітніх”, “Про сприяння спеціальному ставленню та розвитку молоді в Україні”, Кодексу про шлюб та сім’ю України, Національної програми планування сім’ї, Указу президента України “Про додаткові заходи забезпечення виконання Національної програми "Діти України" на період до 2005 року”.

Україна , застосовуючи міжнародно-правові стандарти активно і послідовно розбудовує національну систему захисту прав і свобод людини. 14 квітня 1998 року  Верховна Рада обрала першого в історії України уповноваженого з прав людини (Омбудсмана). Інститут Омбудсмана давно став невід’ємною частиною механізму захисту демократії в розвинутих державах. Головне завдання народного захисника - здійснювати контроль за дотриманням державними органами прав і свобод людини та громадянина, ефективно захищати ці права у разі їхнього порушення. Важливо, що ст.55 Конституції України, крім судового захисту, гарантує кожному право звернення щодо захисту своїх прав до Уповноваженого з прав людини, що піднімає на конституційний рівень інститут Омбудсмана забезпеченні прав людини та запобіганні будь-яким формам дискримінації цих прав.

Давайте з вами проведемо оцінку рівня ваших знань щодо законодавства України по правам дитини, Конвенції ООН та відповідальності неповнолітніх.

Тест

1.     Як називається міжнародний договір, що встановлює права і обов’язки держав у певній сфері діяльності?

a)     Декларація

б)   Конвенція   +

в)   Хартія

2.     Як називається затвердження міжнародної угоди вищими державними органами України?

а)   Санкціонування

б)   Ратифікація   +

в)   Узаконення

3.     В якому році ратифікована в Україні  Конвенція ООН про права дитини?

а)    1989 р.

б)   1991 р. +

в)   1995 р.

4.     Коли було прийнято Конвенцію ООН про права дитини?

а)   1950 р.

б)   1989 р.   +

в)   1977 р.

5.     З якого віку допускається прийняття на роботу підлітків?

   а)    з 12 років

   б)    з 13 років

   в)   з 14 років        +

6.     До якого віку, згідно з Конвенцією, особа вважається дитиною?

   а)   16 років

   б)    18 років     +

   в)    14 років

7.     Який з перерахованих нормативних актів є головним для України у вирішенні питань з прав дитини?

        а)    Конвенція ООН про права дитини

        б)    Конституція України

        в)   Закон України “Про охорону дитинства”       +

8.     З якого віку настає адміністративна відповідальність?

  а)    з 14 років

  б)    з 16 років

  в)   від 16 до 18 років     +

9.     З якого віку настає кримінальна відповідальність?

  а)     з 14 років, у виняткових випадках з 12 років  

  б)     з 16 років, у виняткових випадках з 14 років   +

  в)     з 18 років,  у виняткових випадках  з 16 років 

10. У яких випадках неповнолітній несе матеріальну відповідальність за сої вчинки?

      а)  в усіх випадках

      б)  не несе відповідальності, а за нього відповідають батьки    +

      в)  коли працює і має свій заробіток 

Служби охорони громадського порядку

Мета: дати поняття про служби охорони громадського порядку, а саме міліцію, суд, прокуратуру, адвокатуру, Їх функції щодо захисту життя та гідності людини; дати поняття покарання та системи кримінальних покарань; розказати про Кримінальний кодекс України, його функції та структуру.

·   Як держава стоїть на захисті життя людини?

·   Які ви знаєте основні служби спасіння людей у надзвичайних ситуаціях?

·   Який основний напрямок діяльності міліції?

У діяльності нашої держави особливе місце посідають органи держави спеціального призначення. Їх можна розглядати як окрему ланку механізму держави, “винесену за дужки” вже звичного поділу на законодавчу (прийняття законів), виконавчу (реалізація прийнятих законів), та судову розв’язання правових конфліктів) влади. Здебільшого ці органи вважають належними до сфери виконавчої влади або, в основному, до виконавчої і частково до судової влади.

Серед органів спеціального призначення юридична наука приділяє особливу увагу так званим правоохоронним органам.

Зазвичай у дослівному розумінні “правоохоронну діяльність” мають вести буквально всі – громадяни, юридичні особи, органи законодавчої, виконавчої і судової влади тощо. Але для переважної більшості суб’єктів суспільних відносин подібна діяльність не є основною.

Правоохоронними органами слід вважати державні органи, основною (спеціальною) функцією яких є забезпечення законності та охорона правопорядку, боротьба з правопорушеннями, охорона законних прав та інтересів громадян, юридичних осіб, суспільства і держави в цілому.

Традиційно до числа правоохоронних органів відносять суд, прокуратуру, внутрішніх справ, служби безпеки, органи охорони державного кордону, митні органи та інші органи, що здійснюють правозастосовні та правоохоронні функції. До системи правоохоронних органів прилягають деякі інші державні установи і громадські організації, які відповідно до законодавства наділені значними повноваженнями у сфері правоохоронної діяльності, хоча в цілому їхні функції не зводяться до останньої, а також не забезпечуються можливістю застосування державного примусу. Серед таких установ і організацій слід звернути особливу увагу на органи юстиції та адвокатури.

Розглянемо тепер послідовно основні ланки системи правоохоронних органів в Україні.

Дехто вважає, що оскільки судові органи є органами державної влади, то вони перестали бути правоохоронними органами . Це не так. Адже якщо характеризувати державні органи за їх функціями, то судові органи були і залишаються найголовнішими правоохоронними органами - органами правосуддя, оскільки захист прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, а в остаточному підсумку і охорона існуючого правопорядку були і є їх основною функцією.

Правосуддя – це специфічна діяльність спеціальних державних органів – судів з розгляду та вирішення судових справ.

Правосуддя в Україні здійснюється у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Суди є правозастосовчими органами. Вирішення судом справи означає, що суд застосував норми матеріального права до конкретного правовідношення, яке відбувалося в житті і було предметом розгляду в судовому засіданні.

Згідно з Конституцією України та Законом України “Про судоустрій України” правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Основним Законом держави передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Це означає, що суди загальної юрисдикції розглядають всі спори, які виникають між державою, її органами та посадовими особами і громадянином, а також між фізичною та юридичною особами, крім судочинства, що здійснюється Конституційним Судом.

Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Діяльність суду при здійсненні правосуддя спрямована на повсякчасне зміцнення законності і правопорядку, запобігання злочинам та іншим правопорушенням і має завданням охорону від усяких посягань:

·         закріплених у Конституції України суспільного ладу, його політичної та економічної системи;

·         соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, проголошених і гарантованих Конституцією і законами України;

·         прав і законних інтересів державних підприємств, установ, організацій, сільськогосподарських підприємств, інших кооперативних організацій, господарських об’єднань, громадських організацій незалежно від форми власності.

Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Відповідно до Конституції та Закону України “Про судоустрій України” судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України.

Система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності і спеціалізації.

Систему судів загальної юрисдикції складають:

·         місцеві суди;

·         апеляційні суди, Апеляційний суд України;

·         Касаційний суд України;

·         вищі спеціалізовані суди;

·         Верховний Суд України.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Перше призначення на посаду професійного судді строком на п’ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом. Повноваження судді припиняються у разі його смерті.

Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Вони нікому не підзвітні та не підконтрольні і здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади.

Незалежність і недоторканість суддів гарантуються Конституцією і законами України, Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Суддя не може бути затриманий чи заарештований без згоди Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку судом. Правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі та присяжні.

Прокуратура – це єдина централізована система органів, яка здійснює нагляд за органами, що ведуть боротьбу зі злочинністю, проводять оперативну, розшукову діяльність, за адміністраціями місць позбавлення волі, а також виконує інші функції, передбачені Конституцією нашої держави.

Згідно Конституції України та Закону “Про прокуратуру” на органи прокуратури покладаються такі повноваження:

·         підтримання державного обвинувачення в суді;

·         представництво інтересів громадянина або держави у суді у випадках, визначених законом;

·         нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

·         нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також у разі вжиття інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Органи прокуратури становлять єдину централізовану систему з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим і генеральному прокурору України, здійснюють свої повноваження гласно, незалежно від органів державної влади і місцевого самоврядування, інформуючи їх про стан законності і правопорядку. Оперативні працівники органів прокуратури не можуть бути членами виборних та інших органів, що утворюються органами державної влади та місцевого самоврядування. Вони також не можуть бути членами громадських об’єднань, політичних партій і рухів та брати участь у їх діяльності.

Прокурорські працівники не мають права поєднувати свою основну діяльність з іншою діяльністю, крім викладацької, наукової і творчої.

Вплив у будь-якій формі на прокурорів з метою схилення до прийняття рішення чи ухилення від нього тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Вимоги прокурора, що випливають з його повноважень, визначених законом, підлягають безумовному виконанню у встановлені строки.

Систему органів прокуратури складають:

·         Генеральна прокуратура України;

·         прокуратури Автономної Республіки Крим;

·         прокуратура областей, міст Києва і Севастополя;

·         міські, районні, міжрайонні, та інша прирівняні до них прокуратури;

·         військові прокуратури.

Очолює Прокуратуру України Генеральний прокурор України, якого призначає на посаду Президент України за згодою більшості конституційного складу Верховної Ради України. Строк повноважень Генерального прокурора – 5 років.

На посаду прокурорів та слідчих прокуратури можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту.

Міліція в Україні – це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Міліція  єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.

Міліція складається з підрозділів:

·         кримінальної міліції;

·         міліції громадської безпеки;

·         транспортної міліції;

·         державної автомобільної інспекції;

·         міліції охорони;

·         спеціальної міліції.

На території України забороняється створення військових або інших збройних формувань, не передбачених законодавством України.

Керівництво всією міліцією здійснює Міністр внутрішніх справ України, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України.

Права і обов’язки міліції визначені Законом “Про міліцію”.

Міліція зобов’язана:

·         забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок;

·         виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини;

·         приймати і реєструвати заяви і повідомлення про злочини та адміністративні порушення;

·         виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень;

·         розшукувати осіб, які вчинили злочин;

·         забезпечувати безпеку дорожнього руху;

·         забезпечувати громадський порядок під час проведення масових заходів та ін.

Міліції надається широке коло прав:

·         вимагати від правопорушників припинення правопорушень;

·         викликати громадян і службових осіб у справах про злочини у визначених законом випадках;

·         затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, а також осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту та ін.

Міліція забезпечує право на юридичний захист та інші права затриманих і взятих під варту осіб, не пізніше як через 24 години повідомляє про їх місцеперебування близьким родичам, адміністрації за місцем роботи чи навчання, вживає заходів до надання їм медичної та іншої допомоги. Законні вимоги працівників міліції є обов’язковими для виконання громадянами та посадовими особами.

У випадках і порядку, передбачених Законом “Про міліцію”, міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю.

Застосуванню сили, спеціальних засобів повинно передувати попередження про їх намір використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть бути застосовані, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров’ю громадян чи працівників міліції.

Забороняється застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби й вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, окрім випадків вчинення ними групового нападу чи збройного опору.

На службу до міліції приймаються на контрактній основі громадяни України, здатні за своїми особистими, діловими і моральними якостями, освітнім рівнем, фізичною підготовкою і станом здоров’я виконувати покладені на міліцію завдання.

Згідно Закону України “Про адвокатуру” адвокатура України є добровільним професійним громадським об’єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, інтереси громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.

Діяльність адвокатури регулюється Конституцією України, Законом України “Про адвокатуру”, іншими законодавчими актами України і статутами адвокатських об’єднань.

Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності.

Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, службі безпеки, державного управління. Адвокатам не може бути особа, яка має судимість.

Законодавство передбачає різні форми здійснення адвокатської діяльності. Адвокат має право на індивідуальну адвокатську діяльність, може відкривати своє адвокатське бюро, об’єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські контори, фірми.

Адвокати займаються такими видами діяльності:

·         дають консультації та роз’яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства;

·         складають заяви, скарги та інші документи правового характеру;

·         посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть;

·         здійснюють представництво в суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами;

·         подають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям;

·  здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб;

·         виконують свої обов’язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства.

Адвокат може здійснювати й інші види юридичної допомоги, передбачені законодавством.

Адвокат має право:

·         збирати відомості про факти, що можуть бути використані як свідчення у суді;

·         запитувати й отримувати документи та їх копії від установ і організацій (від громадян – за їх згодою);

·         отримувати офіційні висновки від фахівців з питань, що потребують спеціальних знань;

·         звертатися з клопотаннями і скаргами до посадових осіб і одержувати письмові мотивовані відповіді на них;

·         бути присутні на розгляді своїх клопотань і скарг, давати пояснення щодо них;

·         на адвокатську таємницю.

При виконанні своїх професійних обов’язків адвокат зобов’язаний неухильно додержувати вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Боротьба із злочинністю є одним з найдавніших завдань держави. Для того щоб така боротьба здійснювалась на правових засадах, держава встановлює межі між дозволеним та забороненим шляхом, зокрема виданням законів, які забороняють певну поведінку під загрозою застосування до порушників жорстких каральних заходів - кримінального покарання. В Україні такі закони зведені у систематизований законодавчий акт - Кримінальний кодекс (КК).

Слово "кримінальний", застосоване до назви Кримінальний кодекс, походить від терміна "crimen", який вживався у римському праві і згодом посів своє місце у багатьох європейських мовах (зокрема, в українській мові й досі вживається слово "кримінал"). Оскільки "crimen" у перекладі означає "злочин", то, відповідно, і назву "Кримінальний кодекс" можна перефразувати як "кодекс про злочини".

КК є систематизованим нормативно-правовим актом, який охоплює всі питання кримінального права і здійснює їх вичерпне регулювання. Незважаючи на свою специфічну назву - "кодекс", цей акт є законом, приймається та змінюється у такому ж порядку, що й інші закони України, і має відповідну юридичну силу.

Кримінальний кодекс України набрав чинності з 1 вересня 2001 року. Кримінальний кодекс - це закон, який, виходячи із його особливого місця в системі законодавства, специфіки засобів впливу на поведінку осіб, що порушують веління закону, потребує абсолютно точного застосування. Однією з необхідних умов такого застосування, що є запорукою дотримання на практиці принципу законності, є правильне розуміння змісту КК. Останнє має також важливе профілактичне значення - воно дає змогу громадянам чітко визначитися в рамках своєї правомірної поведінки і не виходити за них у повсякденному житті.

Згідно ст. 1 ККУ "1. Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам."

Тобто із цього випливає, що двома основними завданнями КК є:

1)      правове забезпечення охорони певних суспільних відносин та соціальних благ;

2)      запобігання злочинам.

За структурою ККУ складається із двох частин - загальної та особливої. Загальна частина складається з 15 розділів, в яких дається пояснення, що таке злочин, суб’єкт злочину, вина, співучасть у злочині, повторність, сукупність та рецидив злочинів, обставини, що виключають злочинність діяння, за яких умов відбувається звільнення від кримінальної відповідальності, покарання, звільнення від покарання та його відбування, судимість, примусові заходи медичного характеру та примусове лікування, особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх. Особлива частина складається з 20 розділів, в яких наведені покарання за різні види злочинів проти держави, особи, громадянина, власності, довкілля, громадської безпеки, громадського порядку, правосуддя, миру безпеки людства, міжнародного правопорядку тощо.

Для здійснення свого завдання ККУ визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Однією з форм реалізації кримінальної відповідальності по відношенню до осіб, які порушили кримінально-відповідальний припис держави, є покарання.

Згідно ст. 50 ККУ "1. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. 2. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. 3. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність".

Тобто покарання є заходом законного примусу, що має публічний характер і застосовується від імені держави, яка володіє монопольним правом визначати зокрема злочинність діяння, його караність, загальні засади призначення покарання, порядок виконання покарання, підстави й умови звільнення від покарання, систему органів і установ, покликаних застосовувати і виконувати покарання, їх компетенцію.

До найважливіших ознак покарання ця стаття відносить те, що воно:

·         є заходом примусу;

·         застосовується від імені держави;

·         застосовується лише за вироком суду;

·         застосовується тільки до особи, визнаної винною у вчиненні злочину;

·  полягає в передбаченому законом позбавленні чи обмеженні прав і свобод засудженого.

Мета покарання - кінцевий результат, якого прагне досягнути держава засобами кримінально-правового впливу. Вона проявляється у чотирьох площинах:

·         кара щодо засудженого;

·         виправлення засудженого;

·         запобігання вчиненню засудженим нового злочину;

·         запобігання вчиненню злочинів іншими особами.

Система і види покарань чітко визначені у КК. Система покарань - вичерпний, загальнообов’язковий перелік визначених за змістом видів покарань, що характеризуються внутрішньою єдністю та узгодженістю. Система конкретно визначених за змістом покарань дає суду можливість при застосуванні покарання здійснити його індивідуалізацію, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Вказану систему складають дванадцять покарань. До осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі види покарань:

1.      Штраф.

2.      Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

3.      Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

4.      Громадські роботи.

5.      Виправні роботи.

6.      Службові обмеження для військовослужбовців.

7.      Конфіскація майна.

8.      Арешт.

9.      Обмеження волі.

10.  Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.

11.  Позбавлення волі на певний строк.

12.  Довічне позбавлення волі.

В основу побудови системи покарань в КК 2001 року покладено критерій порівняльної суворості видів покарань і застосовано принцип її побудови "від менш суворого до більш суворого покарання".

Система цих покарань є вичерпною і може бути змінена лише шляхом прийняття відповідного закону.

Система покарань має загальнообов’язковий характер, який проявляється у тому, що:

·   покарання, які входять до неї, можуть застосовуватися як правило до всіх засуджених (винятки встановлено, зокрема, щодо неповнолітніх, для яких закон встановлює окрему систему покарань);

·  ці покарання є обов’язковими для суду, правоохоронних та інших органів держави, юридичних і фізичних осіб.

Встановлену систему покарань закон поділяє на три групи:

· основні - громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі;

·  додаткові покарання - позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, конфіскація майна;

· покарання, що можуть застосовуватися і як основні, і як додаткові - штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Основні покарання є найбільш суворими позбавляннями й обмеженнями прав і свобод, що застосовуються тільки самостійно і не можуть приєднуватися одне до іншого або поєднуватися. За один злочин може застосовуватися тільки одне основне покарання.  Додаткові покарання не можуть застосовуватися самостійно. Вони приєднуються до основного покарання.

До неповнолітніх, якими вважаються особи, що не досягли 18-річного віку, визнаних у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:

·         штраф;

·         громадські роботи;

·         виправні роботи;

·         арешт;

·         позбавлення волі на певний строк.

До неповнолітніх також можуть бути застосовані додаткові покарання у вигляді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Покарання у вигляді позбавлення волі призначається неповнолітньому:

1.      за вчинений повторно злочин невеликої тяжкості - на строк не більше 2 років;

2.      за злочин середньої тяжкості - на строк не більше 4 років;

3.      за тяжкий злочин - на строк не більше 7 років;

4.      за особливо тяжкий злочин - на строк не більше 10 років:

5.      за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, - на строк до 15 років.

Позбавлення волі не може бути призначене неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості. Позбавлення волі на певний строк - це найбільш суворе в системі покарань, які можуть застосовуватися до неповнолітнього. Воно призначається тільки тоді, коли на переконання суду, всі інші, більш м’які покарання не дають змоги досягти мети кримінального покарання. Неповнолітні відбувають це покарання в спеціальних виховних установах.

За вироком суду арешту можуть підлягати неповнолітні, які досягли шістнадцяти років. Відбувають вони його окремо від дорослих засуджених строком від п’ятнадцяти до сорока п’яти діб.

Відповідно до статті 22 ККУ кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років.

Особи, що вчинили злочини у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство, посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави, умисне тяжке тілесне ушкодження, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, диверсію, бандитизм, терористичний акт, захоплення заручників, зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, крадіжку, грабіж, розбій, вимагання, умисне знищення або пошкодження майна, пошкодження шляхів сполучення транспортних засобів, угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна, незаконне заволодіння транспортним засобом, хуліганство.

Обмеження мінімального віку кримінальної відповідальності 14-16 роками пов’язано з тим, що саме у цьому віці відбувається становлення підлітка як особистості, перехід від дитячого стану до дорослого. У цьому віці неповнолітні вже можуть розуміти й оцінювати свої вчинки, хоча психіка їх ще не зовсім сформована. Вони не завжди критично ставляться до своїх дій, схильні до наслідування, можуть вчинити правопорушення із помилкових уявлень про товариство, нерідко неспроможні протистояти негативному впливові їх оточення. Підліткам притаманні бурхлива енергія, емоційність, імпульсивність, сприйнятливість. Вони, як правило, довірливі, люблять фантазувати. У цьому віці проявляється інтерес до пригод, подорожей, виникають різні захоплення, прагнення продемонструвати свою самостійність тощо. Враховуючи все це, КК передбачає певні особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.

Таким чином, встановлення загального віку кримінальної відповідальності з 16 років, а за окремі злочини – з 14 років, обумовлено тим, що з досягненням цього віку особа повною мірою здатна оцінювати свою поведінку, у т.ч. злочинну.

ПАМ’ЯТКА

Як поводитися з собакою 

       За законодавством України кримінальну відповідальність за вчинки, скоєні собакою, несе її власник. Залежно від наслідків – це може бути штраф, конфіскація собаки й навіть позбавлення волі власника тварини.

Більшість людей зазнає нападу собак через власну необачність та невміння правильно поводитися з твариною. Щоб такого не сталося з тобою, запам’ятай правило “Трьох НЕ”:

-          НЕ зачіпай незнайомих собак.

-          НЕ наближайся до собаки, якась щось охороняє або щось їсть.

-          НЕ наближайся до собаки під час їхніх ігрищ.

Що означає бути справедливим

Мета: навчити учнів характеризувати справедливість як мірило людських відносин, наводити приклади різноманітних проявів справедливості; пояснити, як пов’язані справедливість та правда та несумісність справедливості й жорстокості та насилля.

Основні поняття та терміни: справедливість, правда, несправедливість, лестощі, лукавство, цінності, святенництво, великодушність.

Поняття  «справедливість» споріднене зі словом «правда». Іноді вони навіть збігаються: коли кажуть, наприклад, жити по правді, кривду переважить. У цьому сенсі правда – справедливість є вищою моральною цінністю, якої споконвіку прагнули люди. Її витлумачують як досконалий лад, якого треба беззастережно дотримуватися. Саме цю правду шукають герої народних казок, переказів, легенд. Поняття правда (справедливість) у цьому значенні протистоїть кривді (несправедливості). Коли ми кажемо «скривдити», то маємо на увазі, що по відношенню до когось вчи­нено несправедливість.

З дитинства кожен знає, що треба завжди казати правду, тобто не брехати,  не вигадувати, не перекручувати - не спотворювати своїми словами реальні події. Правдивість є одвічною людською чеснотою. У цьому значенні правда також близька до справедли­вості, бо тільки те ставлення до інших є справедливим, в основі якого лежить правда.

Правда в цьому значенні протистоїть брехні, виявом якої є недо­тримання слова, хитрість, наклеп (обмова), лукавство (лицемірство, святенництво), лестощі.

Зрештою, правду часом витлумачують і як уявлення про дійс­ність. У цьому значенні правда безпосередньо стосується кожної людини, «Скільки людей, стільки уявлень, а отже, й стільки правд!» - скаже хтось із вас. Проте варто пам'ятати, що ця власна (своя) правда, і власна (своя) справедливість є моральними лише тоді, коли спрямовані на досягнення згоди, взаєморозуміння, довіри.

Розглянувши точки дотику понять «правда» і «справедливість», доходимо висновку, що справедливість - це якість, якою міря­ємо, тобто оцінюємо, людські відносини. Критерієм міри при цьому виступає правда. Арабська народна мудрість пояснює це так: «Чотири речі визначають людину, вбираючи в себе все, що існує на світі, - це мудрість, стриманість, розум і справедливість... Правдивість, дотримання зобов'язань, добрі вчинки належать до справедливості».

Отже. справедливість має сенс тільки у відносинах між людьми, у суспільстві. Вона визначає такий порядок людського життя, в якому існує відповідність між діянням і платою, гідністю й винагородою.

Завдання:

Зараз я вам прочитаю афганську казку й біблійну притчу про царя Соломона, а ви поміркуйте, як в обох випадках правда прислужилася справедливому судові. Чи можна досягти справедливості, якщо не дотримуватися правди? Чому?

СПРАВЕДЛИВИЙ СУДДЯ

В одного скнари пропав гаманець, у якому було сто золотих. Згаявши чимало часу на марні пошуки, він пообіцяв винагороду - десять золотих тому,  хто знайде гаманець і поверне гроші. Незабаром у дім скнари прийшов чоловік.

- Візьми свій гаманець, - звернувся він до господаря, - а мені віддай обіцяне.

- У цьому гаманці було сто десять золотих, а тепер тільки сто. Десять монет ти вже взяв собі. Що тобі ще треба?

Пішов тоді чоловік до судді й розказав, як було.

- Чому ти не віддаси чоловікові належне? - спитав суддя у скнари.

- Таж він уже взяв своє з цього гаманця, - вдавано обурився скнара.

Тоді суддя оглянув ще раз гаманець, зав'язав його і сказав скнарі:

- Якщо у твоєму гаманці було сто десять золотих, а тут лише сто, то це не твій гаманець. Йди та пошукай ретельніше свого, а цей віддай чоловікові. Коли знайдеться господар гаманця, він сам поверне його.

ПРИТЧА ПРО ЦАРЯ СОЛОМОНА (3 ТРЕТЬОЇ КНИГИ ЦАРСТВ)

Невдовзі після того як Соломон став царем, прийшли до нього на суд дві жінки. Вони жили в однім домі, і в кожної було по немовляті. Одна з них уві сні  випадково задавила своє немовля і підклала його іншій жінці, а в тієї взяла собі. Вранці жінки стали сперечатися: «Жива дитина моя, а мертва твоя», - казала кожна. Так сперечалися вони і перед царем. Вислухавши їх, Соломон наказав: «Принесіть меч». І принесли меч цареві. Соломон сказав: «Розрубайте живу дитину навпіл і віддайте половину одній і половину іншій». Одна з жінок при цих словах вигукнула: «Віддайте їй дитину, але не вбивайте її!». Інша ж, навпаки, казала: «Рубайте, хай не дістанеться не мені, не їй». Тоді Соломон сказав: «Не вбивайте дитини, а віддайте її першій жінці: вона її мати».

Поміркуйте над ситуаціями, коли почувалися скривдженими самі або спостері­гали, як кривдили інших.

Погодьмося, що справедливо ставитися до інших досить складно: адже з позицій моралі ми перші маємо вибачити іншій людині, навіть якщо кривда проти нас з її боку була очевидною. Не чинімо іншим то­го, чого не бажаємо собі, будьмо добрими й милосердними до інших, любімо їх - і лише тоді ми зможемо бути справедливими. Зрозуміло, що досягти цього у відносинах з іншими непросто. Адже ми зазвичай спочатку хочемо, щоб справедливими були до нас, а вже тоді самі ладні відповідати справедливістю на справедливість. Натомість з позицій моралі все добро (любов, милосердя, справедливість) має ініціювати сама людина. Саме цього навчає золоте правило моралі. «Тож досягти справедливості у відносинах між людьми майже не­можливо? » - розчаровано спитає хтось із вас. Не впадайте у відчай!  Насправді відчуття справедливості, яке передусім виявляється у спротиві будь-якій кривді, властиве кожній людині. Пошукам прав­ди й справедливості присвячено чи не найбільше творів у фольклорі та художній літературі. Згадайте казки, де на кривдника-лиходія обов'язково падає кара. Моральний досвід людства навчає, що для того, аби бути справедливим, потрібно: по-перше, бути чесним, прав­дивим; по-друге, не зосереджуватися на власній вигоді, користі; по-третє, бути щирим; по-четверте, бути великодушним. Сучасні філосо­фи зауважують, що справедливість та великодушність - це два боки однієї медалі, тож одна цінність не може існувати без іншої.

Завдання:

Почитаємо ще одну притчу та поміркуємо, у чому виявилася великодушність у ставленні братів один до одного. Кому легше досяг­ти справедливості у відносинах - добрим, великодушним людям чи тим, хто дбає лише про себе? Чому?

ПОЛЕ

Один батько залишив своїм синам у спадок поле. Брати його справед­ливо поділили - навпіл. Один брат був багатий і нежонатий, а другий - бідний і мав купу дітей.

Настали жнива. Не йде сон на очі багатому братові, думки в голову лізуть: «Я багатий, навіщо мені стільки збіжжя? А мій брат бідний, йому треба годувати сім'ю».

Устав з ліжка старший брат, пішов на своє поле, взяв кілька снопів і пе­реніс на братове.

Тієї ж ночі бідний брат міркував собі так: «Мій брат не має ні жінки, ні дітей. Єдине, що може його бодай трохи втішити - це багатство. Допоможу йому примножити багатство».

Він устав, пішов на своє поле, взяв кілька снопів і переніс на братове.

Вранці обидва брати потайки дуже дивувалися, що снопів на їхніх полях не поменшало.

Те саме діялося наступними ночами.

Кожен переносив своє збіжжя на братове поле, і обидва щоранку дивувалися, що його не меншає.

Але однієї ночі, переносячи снопи, брати зустрілися на межі. Вони все зрозуміли, засміялися і радісно обійняли один одного.

Прагнення справедливості - одвічна людська мрія. Пам'ятаєте, як невтомно шукав справедливості головний герой народної казки «Про правду та кривду». Найбільшим випробуванням стали для нього життєві негаразди, злидні. Проте від розчарування й відчаю його врятувала правда, яку так ретельно намагалися приховати лиходії. Збагнувши, що його клопіт такий мізерний порівняно зі стражданнями сотень безневинних людей, він відважився проти­діяти кривді - і подолав її. Скарбниця людського досвіду багата на повчальні історії про те, як протидіяти несправедливості. В одній із них ідеться про чоловіка, який перебуваючи перед брамою пекла свято вірив, що він там помилково. «Я - порядна людина, схвильовано розповідав він. За все своє життя я не скоїв нічого протизаконного, намагаючись остерігатися лихих учинків. Я бачив, як одні кривдили інших, проте сам участі в цьому не брав; був свідком, як люди робили неподобства і звинувачували в цьому одне одного. Тільки я був вільний від спокус і не робив нічого. Ніколи». Та коли в пеклі почули цю розповідь, вельми зраділи новому прибульцю, зауваживши, що чоловік потрапив на своє місце, адже добра людина не може просто спостерігати за несправедливістю, а намагається протидіяти їй.

Отже, сприяти справедливості – це передусім протидіяти кривді правдивим словом, небайдужістю, власною активністю.

Кожна людина у своєму житті замислюється над питанням, як це робити. Порадьтесь один з одним з цього приводу і ви.

Питання :

1.      Про які три значення слова «правда» ви довідалися?

2.      Чому правда є вищою цінністю?

3.      Чи пов’язані поняття «справедливість» та «правда»? Як саме?

4.      Що таке справедливість?

5.      Як потрібно чинити, щоб бути справедливим?

6.      Як справедливість пов’язана з іншими моральними цінностями?

7.      Чи можна обстоювати справедливість силою? Чому?

Лестощі - лицемірне, нещире вихваляння; підлабузництво.

Лукавство (лицемірство) - якість характеру людини, чиї вчинки та слова не відповідають справжнім намірам.

Моральні цінності - моральні зразки, поняття, вимоги, приписи, що дають можливість людині оцінювати дійс­ність та орієнтуватися в ній.

Наклеп (обмова) - неправдиві висловлювання про кого-небудь з метою викликати до нього недовіру та зневагу, неправдиві звинувачення.

Святенництво (ханжество, лицемірство) - удавана (не­правдива) доброчесність.

Справедливість - 1. Правильне (правдиве), неупереджене ставлення до кого-небудь або чого-небудь; 2. Людські відносини, що ґрунтуються на моральних засадах.

Хитрість - якість характеру людини, яка для досягнен­ня чого-небудь діє непрямими, обманними шляхами.

Великодушність (від «велика (щира) душа») - якість людини, сповненої добрими, благородними почуттями.

     

  СЦЕНАРІЙ   СВЯТА 

У світі   казки   чарівної

Заглядає в шибку казка сивими очима 

материнська добра ласка в неї за плечима. 

В. Симоненко

Мета :

-  в ігровій формі поглибити знання учнів про казки; сприяти розвитку

-  естетичних почуттів;

-  навчати дітей слухати;

-  розвивати  пам’ять, увагу , спостережливість, ерудованість; виховувати любов до казки, підвищувати духовно – культурний  рівень учнів.

Обладнання:  аудіо запис музики, музична апаратура, мікрофони, виставка книжок та ілюстрацій до казок, дитячі малюнки,  торбинка з ” казковими “ предметами; на сцені – кульки, казкові герої, напис – «Казка в гості поспішає».                                   

Вступне слово вчителя

                                               Шановні гості!

                                     Дорогі хлопчики й дівчатка!

                                     У нас сьогодні  - свято казки.

                                     Будемо його разом відзначати.

                                     Казку – друга шанувати.

Чарівний світ відкриває перед нами книга. З раннього дитинства вона крокує поруч із нами як вірний порадник і товариш. Кожна людина вперше відкриває для себе книгу в дитинстві.

Майже всі присутні у цьому залі колись промовляли: ” Мамо , почитай мені! ” І мами читали, а ви зачаровано слухали поринаючи у захоплюючий світ казкових героїв, бо найкращі в світі книги – це казки!

Вони вчать вас бути добрими, чуйними, справедливими, мудрими.

Чи є на світі людина, яка хоча б раз у житті не мандрувала дивовижною країною казки?! Напевно, ні. У дитинстві всі мріють познайомитися з добрими феями, гномами або чарівником. Кожен хоче мати чарівну паличку,  богатирську силу або казкову вроду.

«Забута казка – це золоте намисто , яке впало на морське дно» - кажуть старі люди. І щоб не втратили наступні покоління такого намиста, ми повинні зберігати у своїй пам’яті перлини народної мудрості, розшукувати народних мудреців, які зберігають в пам’яті безліч казок, народних оповідок,пісень та прислів’їв.

З давніх - давен прийшли до нас казки . Вони передавалися раніше з вуст в уста і були доступні всім: і дорослим, і малим. Український народ завжди був багатий на талановитих оповідачів.

Саме від них позаписували визначні наші письменники і вчені тисячі  й тисячі чудових казок.

Сьогодні ми з вами помандруємо у світ української народної казки . Читайте і слухайте, вивчайте і переказуйте казки. Нехай вони, як і в давні часи, невтомно мандрують світом і вчать людей, як треба по правді жити.

    Казки можна слухати, читати, дивитися і навіть самому стати героєм казки.

                            Дружіть із книгою, казку поважайте,

Шануйте книгу, ще більше читайте,

Бо книга – це віконце в світ, малята.

Читати будете – і будете все знати!

Казкар    Мабуть, знаєш ти, у світі є країна,

                 Де живуть Мальвіна й Буратіно;

                 Є країна, де мешкають вільно

                 Герцог Лимон та малий Цибуліно;

                 Ти про країну читав і таку,

                  Де дівча квітку мало одну,

                  А з пелюсток аж сім побажань

                    Квітка виконала всі без вагань.

Казкарка     Наша ж країна – то є чарівна:

                    Казкарією зветься вона.

                    Казкові герої там дружно живуть,

                    До тебе у гості завжди всі прийдуть,

                    Лишень ти поклич їх, книжки прочитай,

                    Про них із задоволенням розповідай!

 Звучить весела мелодія. На сцені з’являються казкові герої.

Звучить пісня «Мамо, ти мене у казку запроси»

Полюбляю вечорами я не просто засинать,

Я прошу своєї мами якусь казку зачитать.

Закриваючи я очі, прислухаюся до слів.

Скоро прийде фея ночі та моїх солодких снів.

Приспів:

Мамо, ти  мене до казки запроси.

Мамо, скільки у тобі краси.

Мамо, поведи у світ дитячих мрій,

І своєю ласкою зігрій.

Казку розпочне матуся - і усмішка на лиці.

Я із ніжністю дивлюся в її очі-промінці.

І заграють струни серця, і так солодко мені,

Бо ти мудрості озерце, ти найкраща у житті.

        Мальвіна      Добрий день  вам, любі друзі!

         Раді бачити усіх!

         До нас в гості поспішайте,

         Серця свої відчиняйте.

        Буратіно       Сміх та радість діставайте,

                               Веселіться всі хутчіш,

                               Казка сьогодні до нас прийде,

                              Чудовий настрій усім принесе.

        Мальвіна     Дорогі діти, шановні гості!  

                              Сьогодні у нас незвичайне свято.

                              Королівством Казки будем мандрувати,

                              Казкові герої будуть всіх вас вітати.              

        Буратіно     Його немає в календарі,

                              Проте його люблять дорослі й малі,

                              Всі , хто любить читати казки,

                              Душу і серце відкриють тобі.

   Виходить  Фея

      Фея            Мені зорі сказали, що сьогодні на свято

          Збереться відважних героїв багато.

          Я впевнитись хочу, якщо це можливо,

          Що справді усі ви - веселі й кмітливі.

             Під музику виходять гноми. Танцюють танок.

         Гном 1   Існує книг багато на землі.

        Вони цікаві, мудрі, гарні.

        Та кожен з нас, дорослий чи малий,

        Всяк казочку читати полюбляє.

        Гном 2   Казка – це світ чарівний та незвичний,

       Казка – це диво, сповнене краси.

       Поринуть в казку, це ж бо так цікаво,

       Це справді свято, радість для душі.

      Білосніжка     У казці звірі мову мають,

               Дерева розмовляють, мов живі.

               Добро і правда завжди зло долають,

               Тому і люблять казку діти всі.

        Гном 3   Мудра казко, казко-чарівнице,

       Ти даруєш ласку, вчиш ростить пшеницю.

       Поведи нас за собою

       В світ прекрасний і чудовий.

       Гном 4    Казочко, казочко, ти приходь до нас,

      Завітай любесенько у наш перший клас.

      В країну казок підемо я і ти,

      У казці всім цікаво побувати.

      Там вірних друзів можемо знайти.

     Буратіно     Сьогодні ми казку сюди запросили,

         Щоб бачити казочку, слухать гуртом,

         А казка в завії десь там заблудила.

         Давайте її погукаєм разом!

        -Казко, казко, приходь до нас!

 Виходить  Червона Шапочка.

Мальвіна     Хто ти така?  Ми ж  казку кликали !

  Червона Шапочка    Привіт усім! Я – Червона Шапочка.

                                        Прийшла до вас у зал,

                                        Сьогодні буде свято,

                                        Казок всіх карнавал.   

        Я дуже рада, що мені вдалося потрапити  до   Вас на свято. Мене  послала пані  Казка. Вона приготувала для вас  вікторину   «Чарівний кошик».  Запрошую усіх  гостей свята взяти у ній участь.Готові? У моєму кошику знаходяться  речі з казок. Я буду по черзі діставати якусь річ, а ви говоритимете, в якій казці вона зустрічається. Якщо ви відгадаєте з яких казок вони загубилися, то тоді прийде пані Казка  (По черзі дістає яйце, ключик , тарілку, солому, пір’я, черевичок, рукавицю. Глядачі відгадують назву казки.)

          Молодці, казки знаєте на «відмінно».

  Гном 5      Ми в чарівний ліс підем,

          Казку в лісі ми знайдем.

          Кругом себе повернись,

          Казко, де ти? Нам з’явись!

На сцену під вальс виходить Казка. Танцює з героями,   що є на сцені.

Казка       Здрастуйте, діти! Як вас багато зібралось в цьому залі на це чудове свято.

                  Чи тут мене чекають?

Фея         Ласкаво просимо!  Заходь до нас, тут хлопчики й дівчатка чекають вже тебе    

                 давно.                                                                  

       Казка                           Доброго дня, дорослі та малі!

                                             Вітаю вас, всі гості дорогі!

                            Від всіх казок низенький вам уклін! (   вклоняється )

                           Я – Казка мудра, всім відома на землі!

                            Навчаю я людей добра, любові, ласки.

                            Душа людська  не житиме без казки!         

Звучить  швидка музика, вибігає Баба-Яга  з котом.

Баба-Яга( співає  пісеньку)

Я красуня лісова, знають мене всі,

Я ж літаю на мітлі, швидше за таксі,

Хоче гарно танцювати з дітками Яга,

Та кульгає, шкандибає кістяна нога.

Будуть танцювати ніженьки мої,

Пісеньку співати весело мені.

Я Баба-Яга, кістяна нога, я ногами тупу-тупу! А ось і я!

    Баба Яга.        О, привіт!!! І я теж казка! Оце літала-літала по світу і з висоти побачила, що тут щось діється. Коли підлетіла ближче, почула, що у вас свято казки. Я також не хочу залишатися в стороні, бо дуже-дуже люблю казки.

               Адже, я  теж вчу жити - не тужити! Сідайте всі гарненько, та не будьте ви       

              дурненькі! До мене прислухайтеся, мудрості  навчайтеся! О, мої  дорогенькі,  я вас  

              всього  навчу!  І як обдурити Кощія,    і як побудувати палац, що зветься хата на

              курячих ніжках..  Як…….

       Казка.          Е-е-е ні-і! Ти  з казки в казочку  мандруєш,

                            Завжди в усьому ти хитруєш!

                             Брехнею світ ти обійшла,

                            А друзів справжніх  не знайшла!

      Баба Яга      Друзів маю я багато – Кощій, Кікімора, чорти!А ще всі чорнії коти! Без мене

                       тут у вас  на  святі – і ні туди, і ні сюди!

       Діти милі, діти любі! Хто ж із вас читати любить? Ти? Чи ти? А може, ти?  Правильно! Мерщій сюди! Книжки всі ми поховаєм, букви всі позабуваєм! Бо тепер комп`ютер є! Радість всім нам він дає! Ігри там, стрілялки всякі! А які там забіяки! Тільки кнопки натискай…..

   Кіт       Ти, Бабуню, не зівай!

                 І до нас всіх навертай!

                 Бачиш, слухають всі як?

                 Та брехати й я  мастак!

                Так скажу вам, любі діти, –

                 нічого вам тут сидіти!...

  Гном 7   Таж   всім відомо на землі-

    Казка – радість для душі.

    Казка – диво, казка – мила.

    Правди нас вона навчила.

    Тож давайте ми розкажем,

    І Ягусі цій покажем,

    Як  казки усі вже  знаєм

    І добро ми поважаєм!

Баба Яга        «Як казки усі ми знаєм..!» ?

              Котику, не вірю я!

Кіт          Ой,  бабусю, все то маячня!

     Хто казки ті ще читає?

     Не смішіть мого хвоста!

      Нині публіка не та!

Казка      Досить вам уже сваритись . Я прийшла до вас не сама, а із своїми друзями -  

             казковими героями.   

Заходить   листоноша з сумкою  з газетами, журналами,листами на плечі.

     Листоноша    Я – чарівний листоноша.

                             Кожен день в той самий час

                             Телеграми і журнали

                             У ваш дім приношу я ,

                            І вам тут у мене є кілька телеграм.  ( Баба-Яга вириває телеграми )

  Баба Яга          Телеграми?  Цікаво-цікаво, хто ж їх надіслав?  ( читає )

     Листоноша     Не знаю , вони без підписів. Може діти нам допоможуть відгадати?

   Баба Яга   (читає телеграми, глядачі відгадують її  автора) 

  Телеграма  1:  Дуже засмучена. Мишка випадково розбила яєчко, прийти не    зможу.

                                                                                                     ( Курочка Ряба )                                                         

   Телеграма  2:   Ми – маленькі мишенята. Дуже любимо погратись, та ми дуже

               провинились, цілий день  ми все лінились, тому  півник нас не відпускає.

                                                                  (Казка «Колосок», Круть та Верть)

   Телеграма  3:    Зломалось моє срібне весельце, не може човник до бережка

                               пристати. Не встигаю прийти на ваше свято.

                                                                                                           ( Івасик – Телесик )

   Телеграма 4:     Тягнем ріпку так і сяк, та не витягнем ніяк.

                                Скинули внучці СМСку, щоб на допомогу поспішала,

                                 І як нам ріпку відкопать на пейджер повідомлення прислала.

                                                                                              ( Дід та Баба )

    Телеграма  5:   З’їла Колобка. Болить живіт, тому прийти на свято не зможу.

                                                                                               ( Лисичка )

     Телеграма  6: Для моїх діточок-козеняточок, для найкращих у світі маляточок,

                              Я поїхала в Чернівці на базар, щоб найсмачнішу капусту і моркву

                              придбать. Запізнилась  на  автобус.                                                        

                                                                                                  ( Коза )

      Телеграма  7:   Пішов у ліс по дрова, загубив рукавичку. Мушу в ліс назад я

                                  вертати,  щоб рукавичку свою відшукати.

                                                                                          ( Дід, з казки «Рукавичка» )

Казка (засмучено)    Ну от, багато хто не прийде. У всіх поважні причини.

Фея        Не засмучуйся, казко. А щоб тебе розвеселити, ми заспіваємо і затанцюємо.

Дівчата танцюють і співають пісню на музику дитячої гри «Подоляночка».

                               Десь тут була наша Казочка,

                               Десь тут була наша любая,

                               Тут вона стояла,

                                Діток звеселяла,

                                Пісеньки співала,

                                Розуму навчала.

                                Прийди, прийди до нас Казочко,

                                Прийди, прийди до нас любая,

                                Разом затанцюєм,

                                Радість подаруєм

                                Діточкам маленьким,

                                Веселим дружненьким.  

Баба Яга     Молодці, гарно вмієте співати і танцювати. А чи любите ви               розгадувати загадки? Знаю, любите. Тому з  котиком зараз проведемо вікторину   «З якої казки?» (Баба Яга і кіт читають по черзі загадки, глядачі відгадують.)

1. «Баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку…»( «Ріпка»)

2. «Я не пила , я й не їла: тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку та вхопила водиці крапельку…» («Коза-дереза»)

3. «А мишка бігла, хвостиком зачепила, яєчко покотилося, впало та й розбилося.» («Курочка Ряба»)

4. «Уліз ведмідь – семеро стало…» («Рукавичка»)

5. «Призволяйся, Журавлику, призволяйся, лебедику…» («Лисичка та Журавель»)

6. «Котику-братику, несе мене Лиска

По каменю-мосту на своєму хвосту,

Порятуй мене!» («Казка про Котика і Півника»)

7. -А чи знаєте з якої казочки ці слова: "Битий небиту везе".  («Лисичка-сестричка та вовчик-братик»)

8. -А що це за казочка: "Ото Івасик як підріс трішки, став просити батька..." («Івасик-Телесик»)

9. Я – бичок-третячок,

     Смоляний в мене бочок. ( Солом’яний бичок)

10. Спекла його бабуся

      Із борошна й яєць.

     Такий він гарний вдався-

     Ну просто молодець!

     Кругленький, рум’яненький,

     Веселий і меткий.

     Та тільки втік із дому,

     Попав у ліс густий. («Колобок»)

Кіт    Молодці. Гарно знаєте казки. Ви справились з завданням.

На сцені з’являються Казкар та Казкарка.  

  Казкар       Серед лісу, серед поля,

                        Нанизу чи нагорі,

          Серед снів та мрій дитячих

          Жила казочка собі.

   Казкарка    Все ходила з хатки в хатку,

           Несла радість і добро,

           А сьогодні, а сьогодні

           Заглянула у вікно.

Листоноша   Та не треба поспішати,

                          А краще казку розпочати,

                          Бо недаремно мудрі кажуть люди,

                          Що краще раз побачити, ніж десять раз почути.

Кіт     Прийшла, нарешті, довгождана мить:

           Герої казки нас усіх вітають.

           Чарівна музика тихесенько звучить,

           І казка перед нами оживає.

  Фея              За моїм палким хотінням.

                       За казковим повелінням,

                       Всім хто посміхається ,

                        Двері в казку відкриваються!  

          

Казкар        Розкажу зараз малята

          Казочку я вам таку,               

          Про діда і про бабу

           Про зайчика й козу.

Казкарка      Відкриваю свою чарівну парасольку:

                       Один, два, три – лети парасолько

            Зі мною та дітьми.

Звучить музика. Всі виходять зі сцени. Починається вистава.

Дійові особи: дід, баба, коза, заєць, лисиця, вовк, ведмідь, рак.

                                                       ДІЯ 1

На сцені хата. Біля хати порається баба.  Музичний вступ.

БАБА      Вже на вечір повертає,

                А старого десь немає,

                Як пішов годин у п’ять

  На базар козу куплять,

  То й вже їсти наварила,

  Миски, ложки перемила,

  Пообідала сама,

  А його нема й нема! ( ходить туди-сюди)

  Закортіло, бач, старому,

  Привезти козу додому,

  Причепився, як смола,

  Я й грошей йому дала…

  А тепер якщо ці гроші вкрадуть люди нехороші?

  Діду я не подарую!  ( прислухається )

  …О, якусь розмову чую,

  Мабуть, це мій дід іде ,

  І козу свою веде.

З’являється дід, веде козу.

ДІД (до кози)   Ти, Козо , тримайсь позаду,

Що, стара, а ти не рада,

Що козу тобі веду? (коза мекає, наставляє на бабу роги)

БАБА      Чує серце -  на біду

                 Ти привів оцю тварину!!!

ДІД          Та не лайся. Дай ряднину,

                 Я підстилки привезу,

                 Ну, а ти паси козу. ( баба бере шнурок, коза впирається)

ДІД       Та шукай гарненьку пашу,

               Нагодуй козульку нашу, ( гладить козу )

               Щоб була немов гора,

              Зрозуміла все, стара?

БАБА   Зрозуміла. ( коза смикає бабу, тягнеться до хати )

              Ач, проклята,

              Ти не бачиш, що то хата?

              В поле, в поле завертай,

              Діду, он ціпок подай. ( баба жене козу пасти, слідом виходить дід)

                                                                  ДІЯ 2

     Дід порається біля хати.

ДІД     Ох! Полагодив  я двері,

            Сіна кинув до вечері,

             Ще й соломки постелив,

            Наче все як слід зробив.

З’являється Коза,  а за нею Баба.

ДІД       Кізонько моя мила,

              Кізонько моя люба,

              Чи ти пила, чи ти їла?

КОЗА       Не пила я і не їла,

                  Баба пасти не хотіла,

                  Як ішла через місточок –

                  Ухопила кленовий листочок,

                  Як ішла через гребельку –

                  Ухопила водиці крапельку,

                  От і вся моя їда.

ДІД      Що ти кажеш! От біда!

             Ти чого, стара, не пасла?

             Молока не буде й масла,

             Як козу так годувать!

КОЗА   І води їй не давать!

БАБА    І пила вона, і їла,

               Чим же я їй не вгодила?

КОЗА   Бреше, бреше, ти не вір,

              Не пускай її у двір!

ДІД (до баби)    Що робить мені з тобою?

                            Сам займуся я козою,

                            Сам водою напою,

                            Напасу і подою.

                            Гей, Козо!  ( дід жене козу пасти )

БАБА    Ото потіха, мій старий із глузду з’їхав!

Музика ( баба щось робить коло хати )

БАБА    О, назад уже жене,

               Ну згадаєш ти мене!!!

Заходить дід з Козою.

ДІД          А тепер, стара, не лайся.

                 А скоріш козу питайся,

                  Чи на полі паша є?

                  Глянь, до цих пір траву жує!

БАБА       Кізонько моя мила,

                  Кізонько моя люба,

                  Чи ти пила, чи ти їла?

КОЗА           Не пила я і не їла.

ДІД               Як таке сказать посміла!

КОЗА           Як ішла через місточок –

                      Ухопила кленовий листочок,

                      Як ішла через гребельку –

                      Ухопила водиці крапельку.

ДІД            Кізко, кізко, схаменися!

КОЗА       От, дивися, причепився!

                  Бабо, ти йому не вір,

                  Не пускай його у двір!

ДІД           Де мій ніж, заріжу кляту!

КОЗА        Ох, який ти дід завзятий.

                  А попробуй, но , заріж,

                  Та не візьме мене ніж!

( дід хоче різати козу, та виривається і тікає )

ДІД ( винувато )  Ти на мене не дивися,

                                Бачу сам, що помилився,

                                Думав буде молоко,

                                А воно, бач, отако.

Музика. Дід з бабою виходять.

                                          ДІЯ 3

 Через ліс іде коза і співає.

КОЗА      А я Кізонька  красива,

                 А я Кізонька  розумна,

                 З гострими ріжками,

                 З тоненькими ніжками,

                 Що танцює і співає,

                 І усіх розвеселяє!

КОЗА   Я – Коза-Дереза,

              За три копи куплена,

              Півбока луплено,

              Як залізе в мене біс –

              Розжену увесь цей ліс!

Коза підходить до Зайчикової хатки, зупиняється. Заглядає у вікно.

               От і хатка є у мене.

               В хаті печене й варене,

               Стіл накритий, ти, дивись!

               Гей, хазяїне, озвись!

               Утомились мої ноги,

               Тай голодна я з дороги,

               Ще й не спала цілу ніч.

               А пускай мене на піч! ( знову зазирає у вікно)

               А хазяїна немає….

                Ну, доки він десь там гуляє,

                Я наїмся і нап’юся

                І в цій хатці поселюся! (Коза заходить до хати, заходить зайчик)

ЗАЙЧИК    Іменинник я сьогодні!

                    Тож іще напередодні

                     Всім запрошення послав,

                     І обід приготував.

                     Банка меду для Ведмедя,

                     Для Лисиці  буде птиця,

                     Вовку м’яса кілограм

                     З холодильника подам….( заглядає в хату )

ЗАЙЧИК      О! То хто в мою хатину сам прийшов на іменини?

                      Бачу цей незваний гість

                      Всі харчі мені поїсть!

                      А хто-хто у моїй хатці?

КОЗА     Я – Коза-Дереза,

                За три копи куплена,

                Півбока луплено,

                Тупу-тупу ногами,

                Сколю тебе рогами,

                Ніжками затопчу,

                Хвостиком замету,

                Тут тобі і смерть!

ЗАЙЧИК     Ой, не хочеться вмирати,

                      Але як зайти до хати?

                      Іменинник я!   

КОЗА    Ме-е-е-е-е!

ЗАЙЧИК     Ех, пропав!  Нащо хоч гостей позвав?( сідає, плаче, біжить лисичка )

ЛИСИЧКА  (співає).

 Я Лисичка, я сестричка,

 Не сиджу без діла

 Я гусятка пасла,

 Полювать ходила. 2р.

 А тепер мені в неділю

 Треба відпочити

 Свою хату гарненько

 Треба прикрасити 2 р.

 А щоб краща, а щоб краща

 Була моя хатка,

 Піти треба у гайочок,

 Квіточок нарвати. 2 р.

 (Звертається до зайчика)

 А чого ти, Зайчику - Побігайчику плачеш? ( зайчик не чує, вона підходить ближче )

                          Гей, сусіде?  Чом ти плачеш?

                          В гості кликав же неначе?

                          В шлунку пусто, в роті сухо,

                          Дай-но підтягну за вуха,

                          Та пішли мерщій до хати!

ЗАЙЧИК   Так у хаті звір рогатий,

                    Проганяє він мене! ( плаче )

ЛИСИЧКА    Ну, мене не прожене!  (заглядає до хати )

                        А хто-хто в Зайчиковій хатці сидить?

КОЗА      Я – Коза-Дереза,

                За три копи куплена,

                Півбока луплено,

                Тупу-тупу ногами,

                Сколю тебе рогами,

                 Ніжками затопчу,

                 Хвостиком замету,

                 Тут тобі і смерть!

ЛИСИЧКА   Ех, хоч пахне з хати смачно,

                       Та зайти до хати лячно. ( до Зайця )

                        Жаль, пропав такий обід!

                        Ну, побігла я , привіт. (біжить, а Зайчик плаче )

ВОВК      Я такого ще не бачив,

                 Іменник гірко плаче!

                 Що там сталось розкажи.

ЗАЙЧИК      Вовче-брате , поможи!
                       Там якась лиха тварина

                       Не пуска на іменини.

ВОВК        Що таке? Та хто посмів

                   Найсильнішого з вовків

                   Не пускать? Клянусь богами –

                   З’їм з рогами і ногами!

                   Хто-хто в Зайчиковій хатці сидить?

КОЗА     Я – Коза-Дереза,

                За три копи куплена,

                Півбока луплено,

                Тупу-тупу ногами,

                Сколю тебе рогами,

                 Ніжками затопчу,

                 Хвостиком замету,

                 Тут тобі і смерть!

ВОВК (до Зайця)   Я б її …… Та неохота,

                                 Спішна в мене є робота.(до глядачів)

                                 Краще я оцю біду стороною обійду!

Вовк тікає. Зайчик плаче. Заходить Ведмідь.

ВЕДМІДЬ    В хаті мед є – нюхом чую.

                      Мабуть, тут я заночую.    

                      Ти дивися – і Зайча

                      У дворі мене стріча!

ЗАЙЧИК( крізь сльози) Видно, дядечку, Ведмедю,

                                          Не скуштуєте ви меду,

                                           Бо у хаті звір сидить,

                                           Нахваляється убить

                                           Кожного, кого побачить!   

ВЕДМІДЬ    То піду назад я значить.

ЗАЙЧИК        Підождіть-но! Ви ж Ведмідь!

                        То візьміть і проженіть

                        Це страховище рогате!

ВЕДМІДЬ      Чи зайти і справді в хату?

                        Сил мені не позичати…

                        Чи спочатку закричати?

                        Заричу я страшно й дико,

                        Звір умре від того крику ( кричить )

                        Досить в хаті цій сидіть!

                        Гей, вилазь, бо я ведмідь!

КОЗА (виглядає у вікно )

                  Я – Коза-Дереза,

                  За три копи куплена,

                  Півбока луплено,

                  Тупу-тупу ногами,

                  Сколю тебе рогами,

                  Ніжками затопчу,

                  Хвостиком замету,

                  Тут тобі і смерть!

ВЕДМІДЬ       Ні, Зайчисько, я боюся,

                          Видно звір цей щось не в дусі,

                          Ще рогами штриконе,

                          Й поминай, як звать мене!

Ведмідь тікає. З’являється Рак.

РАК           Чом ти плачеш, зайцю сірий?

ЗАЙЧИК       Бо ніхто не може звіра

                        З хати вигнать.

РАК                Що за звір?

ЗАЙЧИК         Ти не виженеш, повір,

                          Тут були уже й сильніші,

                          Та розбіглися, як миші.

                          Звір той дуже-дуже злий….

РАК         Не дивись, що я малий.

                 Бо не сила і не роги

                 Запорука перемоги ,

                 А хоробрий, вірний друг,

                 Та твердий, незламний дух!

                 Чи готовий ти до бою?

ЗАЙЧИК     Так!

РАК          Тоді іди за мною!

                  І не бійся, знає всяк,

                  Що в бою не видасть Рак!

                  Хто-хто в Зайчиковій хатці сидить? ( поволі лізе до хатки, Заєць слідом )

КОЗА       Я – Коза-Дереза,

                  За три копи куплена,

                  Півбока луплено,

                  Тупу-тупу ногами,

                  Сколю тебе рогами,

                  Ніжками затопчу,

                  Хвостиком замету,

                  Тут тобі і смерть!

РАК           А я Рак-неборак,

                   Як ущипну буде знак!

Рак і Заєць нападають на Козу, чути шум у хатці, Коза, мекаючи, тікає, Рак та Заєць виходять.

ЗАЙЧИК     Утекла рогата з хати!

                      Будеш знати, будеш знати!

РАК             Що на всяку забіяку

                     Є клешня кусюча в Рака.

ЗАЙЧИК         Сто приятелів навкруг,

                          Але ти – найкращий друг!

                          Допомога знадобиться-

                          Я піду за тебе биться.

ЗАЙЧИК і РАК (разом)     І ніякій злій тварині

                                              Не здолати нас віднині! 

 Всі виходять на галявину, взявшись за руки. Іде Коза.

 КОЗА        Я усіх, усіх вас прошу:

                    Мені боки не лупіть,

         Буду я тепер хороша,

                    Тож від себе не гоніть.

ГНОМ  1       Вірні друзі допоможуть

                       І в радості, і в горі.

ГНОМ 2       Цінуйте і бережіть один одного,

                      Вмійте прощати.

ГНОМ 3       Тоді всі вірних друзів

                       Будете  ви  мати.

ГНОМ 4       Сто приятелів навкруг,

                      Але хто найкращий друг?

                      Допомога знадобилась –

                      Справжня дружба проявилась.

ГНОМ 5      Ти мій друг, і я твій друг,

                      Стало кращим все навкруг.

                      І ніякій злій людині

                      Не здолати нас віднині.

ГНОМ 6      Творіть добро на всій землі.

                      Творіть добро іншим на користь.

                      За похвалу не думай , ні –

                      Нехай підкаже вам ваша совість.

ВСІ ГЕРОЇ ( разом ) :  Нашій казочці кінець, а хто дивився – молодець!

     

БАБА - ЯГА     Ти знаєш, Котику, я просльозилась!

                 Навіки тут би залишилась.

                 Казки усі так добре знають!

                Про все усім розповідають!

КІТ                    Не приймуть нас тепер, не жди.

   Розумні бач які усі!

   Читати люблять, грати і співати,

   Поплентаємо  ми до курячої хати…

Казкар        Стривайте!  Казка без вас неможлива!

            Казка завжди справедлива!

            Правди, любові,  добра нас навчить,

            І всім доведе – треба в злагоді жить!

Червона Шапочка           Ми зустрілися в казці,

                                  Щоб у радісну мить

                                  Зрозуміть, як прекрасно

                                  На  світі білому жить.

        Казкар           Хай минає дитинств  у маєві літ,

               Не забудеться казки Лагідний світ.

КАЗКАРКА    Якби не казка, хто б і знав,

                Що стільки є чудес на світі.

                І хто б завісу відкривав у світ,

                В якому грають діти.

КАЗКА      От і настав час повертатись мені в своє королівство, а ввечері, коли будете     лягати спати, ми знову зуcтрінемось.

Пісня «Казки мої улюблені»

1.                      Ось  книжечка  маленька, в ній - схованка  чудес.
Там  виріс біб великий аж  до самих небес.
Рій  казочок  веселий  живе на сторінках.
Я  скарб  такий  чудовий  тримаю  у  руках.

П р и с п і в (двічі):
Казки мої улюблені, улюблені казки.
Хоч їх напам'ять знаю, читаю залюбки.

2.  Ось  їде  Попелюшка  в  кареті  з  гарбуза
      І  роги  наставляє  Коза  їй  Дереза.
      Юнак  Котигорошко  врятує  цілий  світ,
      Царівна-несміяна  усіх  нас  розсмішить.

П р и с п і в (двічі).

3.  Ось море синє-синє, там - рибка золота
     І біла скатертина чарівна, непроста.
     Тікає від бабусі маленький Колобок.
     Замовкли всі звірята - напевно, близько вовк.

 П р и с п і в (двічі).

 Заключне слово вчителя

    Казка — це дитинство людства і його муд­рість. Читайте і слухайте казки, легенди, пісні, прислів'я, приказки, притчі... Вивчайте казки, переказуйте. Нехай вони ідуть по світу, нехай живуть серед нас і після нас, хай виховують синів і дочок нашої землі, нашого народу, вчать, як треба по правді жити.

      Творчість українського народу згуртовує ук­раїнців і водночас братає з іншими народами, бо в усьому світі цінуються закладені в казці чи пісні мораль, любов і повага до людини-трударя, до мужнього оборонця добра і краси, захисника рідної землі.

   Віриться, що для вас, наші юні читачі, і для всіх дітей так само близьким і рідним з дитин­ства є чарівне слово маминої пісні, бабусиної розповіді, і від колиски через усе життя супро­воджуватиме вас казка.

 Запобігайте захворюванню 

на туберкульоз

Останнім часом в засобах масової інформації стали з’являтися повідомлення про спалах туберкульозу серед учнів в містах України. Що це за хвороба – туберкульоз – і чим вона небезпечна?

Туберкульоз називають соціальною хворобою Паличка Коха, яка є в кожній людині  в пасивному стані, переходить в реактивний стан, якщо людина потрапляє в екстремальні умови, погіршуються умови проживання, знижується якість харчування, погіршується екологічний стан навколишнього середовища. Саме в такі умови і потрапляє біль­шість населення України і як результат - спалах туберкульозу.

 Туберкульоз - інфекційне захворювання, яке найчастіше уражає легені, але може викликати захворювання і всіх інших органів люди­ни. Здорова людина може заразитися через харкотиння хворого, яке висихаючи, перетворюється в пил і разом з повітрям може потрапляти в легені, а також через предмети домашнього вжитку і через сире молоко корів, хворих на туберкульоз.

Ранні ознаки цієї хвороби такі: кашель, швидка втома, погіршення апетиту, підвищення температури тіла ввечері, потіння по ночах.

Для попередження захворювання треба:

- робити гімнастику, загартовуватися водою, бувати на свіжому повітрі, частіше провітрювати приміщення, додержуватися режиму праці, відпочинку, харчування, не палити, пити лише кип’ячене молоко. Завжди потрібно користуватися носовою хусткою і не роз­пльовувати харкотиння. Всім дітям треба своєчасно робити проти­туберкульозні щеплення.

- людина може хворіти на туберкульоз, сама не знаючи цього. Тому щороку всім треба проходити профілактичні огляди з обов'язко­вою рентгеноскопією.

Участь у злочинах

Мета: Учні повинні знати про права приватної власності; про необхідність і способи захисту особистого майна; про способи захисту життя і гідності; чому з’являються злочинці; як уникнути небезпеки.

            Учні повинні вміти обережно поводитися у небезпечних ситуаціях; користуватися правилом п’яти “не”; правильно поводитися, коли перебуваєш один удома.

Усе своє життя ми проводимо в оточенні інших людей. Більшість з них нам подобається або про них чули тільки хороше. Інші, з якими ми незнайомі, виготовляють корисні речі, якими ми постійно користуємося в житті. Таким людям вдається зробити багато хорошого та доброго за своє життя для себе і для інших.

 Проте є й такі, які завдають лише горя і страждань собі та оточуючим, ставши на шлях злочинності?

Як ви гадаєте, що таке злочинність?

Злочинність – це один із негативних проявів суспільства, що супроводжує його впродовж усього часу існування та на всіх етапах розвитку.

Про це сьогодні ми і поговоримо: про злочинність, про злочинців, про те, як не потрапити до рук злочинця.

Сучасна  криміногенна ситуація відзначається особливою гостротою і створює постійну загрозу життю людей, їхньому здоров’ю та добробуту. В Україні порівняно з 2003 роком знизився відсоток злочинності серед неповнолітніх на 2,4%, зменшилася кількість підлітків, які брали участь у скоєнні злочинів, на 5,1% (29700 до 28270). Засуджено 18165 чоловіків неповнолітніх, що скоїли злочини. Злочини (криміногенні ситуації0 можна поділити на:

ü  Ті, що не становлять загрозу житю людей, злочинці лише зазіхають на майно, гроші та житло;

ü  Ті, що становлять пряму загрозу життю та здоров’ю;

ü  Хуліганські дії з ненавмисними наслідками;

ü  Пов’язані з наркотиками.

Бажання легкої наживи, швидкого збагачення за рахунок інших є причиною багатьох злочинів. Це, зазвичай, крадіжки: у транспорті, у будинках, на відпочинку тощо.

Найкращий спосіб уникнути крадіжки – бути уважним, передбачливим. Наприклад, забезпечити надійність житла та перекрити можливі шляхи потрапляння крадіїв у квартиру.

Які ж рекомендації можуть бути з цього питання?

Рекомендації:

1.      Виходячи з квартири, навіть на декілька хвилин, зачиняйте квартиру. Крадію не потрібно багато часу для того, щоб забрати цінні речі, тим більше, якщо двері відчинено.

2.      Виходячи надовго, неодмінно зачиняйте кватирки та балконні двері.

3.      Ніколи не відчиняйте двері відразу. Уважно розпитайте, хто прийшов, подивіться у вічко. Якщо батьків немає вдома, двері відчиняти не потрібно нікому. Можна впустити знайомих або родичів, яких ти знаєш або про яких батьки тобі повідомили.

4.      Будьте обережні з незнайомими людьми. Не вважайте, що злочинець неодмінно повинен мати підозрілу зовнішність. Навіть коли незнайомець називає себе офіційною особою.

5.      Коли ви виходите або входите, намагайтесь , щоб при цьому не було сторонніх.

6.      Якщо ви побачили неподалік власної квартири ознаки присутності у ній сторонніх, не входьте! Терміново телефонуйте до міліції, повідомте сусідів.

7.      Будьте уважним до ключів від квартири, довіряйте їх тільки надійним людям, не залишайте їх із зовнішнього боку дверей.

8.      Не намагайтеся затримати злочинця, якщо побачите, що він виносить ваші речі, - життя найдорожче! Терміново телефонуйте до міліції, кличте сусідів, запам’ятовуйте прикмети злодія та номер машини, якщо є.

А зараз пограємо в гру “Шерлок Холмс”

Один з учнів виходить в коридор, одягається у заздалегідь підготовлений одяг. Потім заходить в клас на 10 секунд, після чого одному з учнів пропонується розповісти вчителю або міліціонеру про “злодія”. Висновок: якщо учень опише злодія правильно, фоторобот буде намальовано і злодій буде покараний.

Ми поговорили про злочини, що скоюються у будинках, але є і такі злочини, що скоюються поза житлом. І цьому сприяють безлюдна територія або натовп. Саме в таких умовах у правопорушника та злочинця є можливість швидко залишити місце злочину. Які ж зони є найбільш вірогідними для скоєння злочину? (лісопарки, підземні переходи, неосвітлені вулиці, прохідні двори, стадіони, вокзали, ринки тощо).

А які ж рекомендації щодо безпечної поведінки в місцях скупчення людей ви можете дати?

Рекомендації:

ü  Збираючись у місця скупчення людей, відповідно одягніться;

ü  На концерти, вистави, змагання краще приходьте раніше;

ü  Сідайте на місця поблизу виходу;

ü  Після закінчення краще почекати поки люди вийдуть;

ü  У натовпі треба рухатися разом з усіма, намагаючись триматися далі від стін і дверей, до яких тебе можуть притиснути;

ü  Якщо ти впав, спробуй підвестись, а якщо це не вдається, згрупуйся і захищай голову руками;

ü  Не ходи на мітинги і демонстрації протесту. Для дітей та може бути особливо небезпечно.

А які ж рекомендації ви можете дати, щоб не потрапити до рук злочинця взагалі?

Рекомендації:

1.      Не гуляйте наодинці в темні години у безлюдних місцях.

2.      Ідучи ввечері додому, вибирайте маршрут не коротший, а безпечний.

3.      Уважно вивчить маршрут додому. У вас завжди повинно бути в запасі декілька варіантів руху.

4.      Потрібно знати зупинки “безпеки” на своєму маршруті: найближче відділення міліції, магазин, що під охороною, місця, де ввечері вигулюють собак і де є люди.

5.      Якщо довелося їхати одному в порожньому транспорті, - сідай ближче до водія.

6.      Ніколи не показуй в людних місцях свої документи, цінні речі.

7.      У будь-яких ситуаціях тримайся впевнено, злочинець передусім вибере жертву з тих, хто його боїться.

8.      Якщо вас не зустріли і ви йдете темним переходом або під’їздом, будьте готові до несподіванок. Намагайтеся розмістити речі так, щоб одна рука була вільною.

9.      При намаганні злочинця відібрати у вас цінні речі віддайте їх не шкодуючи. – життя дорожче! Зразу зверніться до міліції.

10.  Ідучи від злочинця. Не показуйте йому дорогу до свого житла, прямуйте до людних місць, до міліції.

Молодці, добре попрацювали, а тепер давайте з вами вивчимо правило п’яти “НЕ”, яке складено спеціально для дітей на той випадок, коли вони бувають на вулиці самі:

НЕ розмовляй із незнайомцями,

НЕ сідай у машину до незнайомців,

НЕ бери нічого у незнайомців,

НЕ звертай з дороги від школи додому,

НЕ гуляй на дворі після того, як стемніло.

Запишіть це правило і вивчить на пам’ять.

Щоб закріпити вивчене, розглянемо декілька ситуацій.

Ситуація 1.

Як одягнутися, щоб не бути спокусою для крадія?

Ситуація 2.

Ти ідеш один увечері додому по безлюдному місці. Як запобігти можливим зустрічам з крадієм; як потрібно розміщувати речі, які ти несеш; чи знаєш ти безпечні зупинки на твоєму маршруті?

Ситуація 3.

Ти підійшов до своєї квартири, а двері відчинено. Твої дії.

Тест “Несподіванка”

(на вибір правильних рішень дається 5-10 секунд, можливі декілька варіантів відповідей, за кожне правильне питання 2 бали)

1.      Коли ти виходиш з дому, що необхідно перевірити?

а) як зачинено балконні двері, кватирки;

б) надійність житла – газ, воду, електроприлади;

в) відсутність сторонніх поруч з квартирою;

г) усі варіанти відповідей.                                                             !

2.      Ви один удома. Без попередження приходить газовик. Ваші дії.

а) з’ясую і відчиню двері;

б) не відчиню дверей за відсутності дорослих;                           !

в) подивлюсь у вічко і відчиню, якщо покажуть посвідчення;

3.      Ви підійшли до квартири і побачили присутність у ній сторонніх. Що ви будете робити?

а) ввійду і подивлюся, хто зайшов;

б) здійму галас;

в) не входитиму і терміново зателефоную від сусідів до міліції; !

     г) затримаю крадія, що виносить речі з квартири.

4.      Увечері ви йдете один додому. За вами іде незнайомець. Ваші дії?

а) приготуєтеся до зустрічі із крадієм, звільнивши одну з рук;      !

б) не будете віддавати речей, які у вас є;

в) використаєте інший маршрут руху: безпечний, а не коротший; !

     г) попрямуєте до людних місць.                                                          !

5.      У вас великі гроші у гаманці. Ваші дії.

а) всім покажу і розкажу, що на них купуватиму;

б) роблячи покупки, не відкривати при всіх гаманця;                       !

в) програю їх у лотерею, адже може виграю більше;

6.      Ти один удома. Дзвонить незнайомець у двері. Твої дії?

а) не відчиню дверей при будь-яких обставинах;                               !

б) з’ясую, хто це, і відчиню двері;

в) імітуватиму присутність дорослих.                                                  !

Що треба знати про хворобу Боткіна?

Хвороба Боткіна, або як  її ще називають вірусний гепатит–важке інфекційне захворювання. Поражаючи організм людини в цілому, хвороба викликає найбільше важкі зміни в печінці і супроводжується в більшості випадків жовтухою.

Збудник хвороби проникає в організм людини через рот з забруд­неною їжею, водою або заноситься забрудненими руками. Немиті, хоч на вид і чисті руки, - головна причина проникнення інфекції в рот людини.

Щоб не захворіти хворобою Боткіна потрібно дуже ретельно до­тримуватися чистоти: дотримуватися правил особистої гігієни, мити руки перед промиванням їжі, ретельно мити овочі і фрукти, не пити сиру воду. Треба ретельно дотримуватися санітарно-гігієнічних пра­вил в приміщеннях, на подвір’ї, в туалетах.

Виконання цих нескладних порад захистить вас від хвороби Боткіна.

Як залишити шахраїв «без роботи»

Цей злочин - давній і має «довгу» історію. Однак особливо він поширений в періоди соціальних криз І гострих товарних дефіцитів. До шахраїв схильні зайво довірливі, некритичні і марновірні люди. У 2-х із 3-х випадків шахрайства потерпілими виявлялися жінки.

З зовнішньої сторони шахрайство виявляється як би в «добровільному» відчуженості майна самим власником і передачі його злочинцю. Частіше усього шахрайство будується на довірчих відношеннях між злочинцем і потерпілим. Соціальний портрет шахрая - досить строкатий. Однак усім їм властивий щось загальне - усі шахраї - це свого роду «артисти». Нерідко вони діють у складі груш. де кожний з учасників мистецьки розкриває свою ретельно відрепетировану роль із монологами, репліками і навіть Із визначеними сценічними картинками. Згадайте наперсточників. Скільки вигуків і реплік виникає, коли вони дурять наївних учасників «гри».

Резонно було б зауважити, що якщо не хочеш бути обманутим, то не роби нічого в обхід існуючого порядку, але тут о ризик бути незрозумілими іншими.

Як уникнути шахрая:

-       Продаючи або купуючи цінну річ (автомобіль, телевізор_,   холодильник,  комп'ютер, відеоапаратуру) ніколи не робіть цього по одинці.

-       "Будьте дуже уважні при одержанні обговорених грошових

сум упакованих в різні пакети (паперові, целофанові й ін.).

Увага! Після того як перерахували гроші не передавайте їх більше в руки особі, із якою відбувається угода купівлі - продажу. Підкидання «ляльок» саме і засновано на ігноруванні цієї вимоги.

Не купуйте дефіцитні речі у випадкових осіб біля магазинів, на     ринках,   у   підворіттях,   особливо   «упакованих   під   фірму»,   не перевіривши вмісту пакета і не переконавшись у тому, що саме ця річ Вам потрібна.

Якщо ви усе-таки вирішили придбати дефіцитну річ через незнайомих осіб, то ні під яким приводом не передавайте цим особам гроші або особисті цінності в якості задатку, а також не оплачуйте визначену покупку наперед.

Не піддавайтеся спокусі легкого виграшу в грі в «наперсток». Ваш програш запрограмований з самого початку. На цьому, власне і - засновані подібні цій . Виграють у даних випадках тільки шахраї.

Не прагніть купувати ювелірні вироби, інші цінні речі у випадкових осіб, оскільки вони можуть виявитися краденими або підробленими.

Пам’ятка

“Якщо ви розбили градусника” 

-       Не можна втрачати жодної хвилини. Відчинити навстіж усі вікна, виведіть з кімнати дітей. Захистивши дихання хоча б вологою марлевою пов’язкою.

-       Негайно збирайте ртуть. Великі краплини збирайте спринцівкою і складайте у банку зі щільною кришкою, малі – пензликом на аркуш паперу та також у банку.

-       Усі забруднені поверхні після очистки від ртуті обробіть міцним розчином хлорного заліза (у гіршому випадку – хлорного вапна). Не намагайтеся залити водою або відмити милом металеву ртуть – це неможливо. Її сліди та пари видаляються тільки хімічними методами – демеркуризацією.

-       Викидати ртуть та уражені нею предмети у сміттєві контейнери, в каналізацію категорично заборонено. Не засипайте ртуть землею, піском тощо.

-       Пам’ятайте, що не кваліфіковані дії з її прибирання можуть суттєво ускладнити подальше проведення демеркуризації.

Тому за сильних забруднень об’єктів ртуттю або її сполуками організуйте негайну евакуацію людей із зараженої місцевості. Ізолюйте ці приміщення від інших, забезпечте інтенсивне провітрювання. Про те що сталося, негайно повідомте органи місцевого санітарного контролю та викличте по телефону спеціалізовану бригаду оперативно-рятівної служби для проведення демеркуризації та утилізації зібраної ртуті.